Вибір даного автомобіля був багато в чому спонтанний. Наприкінці2010 року було продано Daewoo Sens і постало питання покупки новогоавтомобіля.
> Спочатку розглядався Ford Focus II або Citroen C4.Citroenвідпав через відносини менеджерів у салоні — у тест-драйві нимибуло категорично відмовлено, хоча був готовий розрахуватися за автона місці, мовляв машина тільки одна і тільки у виставковомузалі.
Довго крутився навколо Фокусу і, поки думав, зайшов до сусідньоїзали автоцентру, де стояли авто марки Hyundai.І тут око зачепилосяза i30.Машина запала в душу інтер'єром, мені він здався більшкомфортним, ніж у інших претендентів, а комплектація, хоч і буламінімальною, перевершувала мінімальну у соплатформенної Елантри ібула не гіршою за комплектацію Фокусу.
Далі пішов тест-драйв і було прийнято рішення про купівлю самеHyundai i30.Від салону отримав у подарунок двостороннюсигналізацію, комплект гумових килимків, набір з аптечкоювогнегасником і знаком аварійної зупинки та захист двигуна. Черездва дні забрав машину із салону вже з номерами. Після Daewoo Sens (для тих хто не знає, це Lanos з двигуном 1.3л та коробкою відТаврії) i30 здалася просто літаком, хоча зараз вже звик і здається, що їде так собі, але це напевно стосується будь-якої машини, та йїжджу я спокійно зазвичай більше 3000 оборотів не кручу. Спочаткутакож діставала жорсткість підвіски, будь-який дрібний стик наасфальті давав себе знати, на даний момент підвіска або "розробилася" або я звик. Експлуатації машини, поставив би їйтверду четвірку за 5-бальною шкалою. Надійна, економічна, конструктивно продумана, досить проста, щоб обслуговуватисамостійно, якщо душа лежить до цього. З недоліків — жорсткістьпідвіски, маленький кліренс і посередня динаміка (хоча це швидше ненедолік, а наслідок двигуна 1.4л). Тепер згадуватиму що і колиробив з машиною та заповнювати бортжурнал.
