Машина в стадії ремонту вже 4 рік, ми всі ближче до хепіенду…
Перші спогади про Перемогу сягають корінням у дитинство, я зовсіммалої з дідом у гаражі Дід мій водити не сильно любив а в гаражходив до однодумців %) Але за машиною стежив справно і купив багатозапчастин, за що йому дуже велике спасибі. Потім (років через 10)взявся мій тато, часи були складні гараж підзахирів, та й машинатеж, використовувалася як транспорт до городу, як же це далеко ібагатокопательно…
На 18 річчя її подарували мені, але я подарунка не оцінив, і 5років вона простоляла в очікуванні Коли ж я подорослішаю.
І ось одного разу прийшовши в гараж, за інструментами, я побачивЇЇ, не повірите ніби вперше... Як зараз пам'ятаю була осінь і всюзиму я просидів у гаражі (який захерів) заробив бронхіт, затезібрав двигун і задній міст просто по книжці (до цього весь мійдосвід ремонту, був у участі в картинг групі і то недовго) Ви ббачили моє обличчя коли я повернув ключ і вона завелася. Я сам неповірив ... Далі буде це тільки перші півроку Весна почалася зтого, що я зрозумів що сили мої закінчилися. Але за те з'явилисягроші :) вирішив шукати хто б мені машину по ремонтував… Обдзвониввсе, що мало телефон та абревіатуру СТО. Скрізь відповідь одна, цеможете самі ремонтувати. Загалом вирішив зателефонуватиавторемонтним заводам, є у нас і такі.
Так закінчився 2 етап ремонту і відразу почався 3. Далі буде. Та йна солодке скидаю фотку новостарого керма тільки з майстерні навітьна машину ще не ставив :)
