До придбання даного авто і на момент покупки головне питання вмоїй голові звучало приблизно так:
— "чи можливе життя зі старою BMW? " Купівлі цього автомобіляпередували кілька років захоплення (хтось подумає- "хвороби", і будеправий) класичними BMW.Багато ночей проведених біля екранукомп'ютера, на сайтах авто продажів і тут, на Драйв2.Ру Спочатку яхотів собі е12, захворів ними близько трьох років тому.Кількацікавих екземплярів вдалося подивитися в живу і навіть покататися.Здеякими власниками зав'язалися дружні стосунки, чому я дуже радий)кузовом е12 все ще на порядок складніше і дорожче, а тут є надіявідбутися легким переляком (наївний). І ось, коли в сім'ї виникланеобхідність у другому автомобілі, а перегляд оголошень про продажстарих BMW вже давно набив оскому - у продажу з'явилася цямашина.Звичайно ж, 36-річна біха чудово підійде, щоб возити сина дошколи, подумав я...
Продавалася вона в Ізмаїлі, судячи по оголошення-цілком непоганийекземпляр. Так це, чи ні-час покаже. Але факт, що машина 1980 рокубез підготовки своїм ходом довезла мене до Києва, подолавши 650км.Шляху за 8 годин. Після цього вона заслуговує якщо не кохання, то поваги вже точно. Через три місяці машина виглядає практично таксамо, як і на момент покупки. Але з нею були зроблені деякіоздоровчі процедури, а показання одометра зросли на 3000км.
Так що попередня відповідь на запитання, поставлена на початку у, швидше позитивна.
А далі-побачимо!
