Їздив я на Ауді 90 В3 1990-го року випуску, відмінна машина, двигун 2.0 (PS) 5 циліндрів взагалі клас, але око все одно косилося в сторону В4. І от було прийнято рішення змінити В3 на В4. Після двох місяців пошуку вона була знайдена в Івано-Франківську. Далі все як завжди: купив я квиток на автобус і вперед. Приїхав рано вранці (ще темно було), подивився, начебто все. Ну, поки шукали нотаріуса (оскільки була неділя), встигло посвітліти. Зовнішній вигляд сподобався, все працює, все світиться. Загнали на яму, там взагалі побитися ні до чого, втім все ок, за винятком грубки, вона не гріла, а справа була 6 лютого. Як звітував колишній господар: нібито термостат заклинило, ось і не гріє! Ну, думаю, добре, термостат копійки стоїть, сам поміняю. Взагалі одягаю рукавиці, валянки і вперед, а гнати її 650 км. Короче, доїхав нормально, м'яко замерз, але радості повні штани.
День їду на перово, купую термостат, міняю, і х... там не працює. Сів я за інет і давай шукати причину, всі спільними зусиллями дійшли ми до того, що забитий радіатор. Ну що поробити, їду на базар, купую радіатор за 250 грн. Знаходжу теплий гараж, міняю. Робив усе сам, виявилося, зняти торпедо, грубку і дістатись радіатора не так вже й легко. А що вдієш, адже шкода на сто за заміну 1200 грн. віддавати. Коротше, херня: 11 годин мук, і оооо, диво, шкварить як божевільна, в салоні при -23 сивіти не можливо. Але це тільки початок. При зворотному складанні торпедо забув я підключити підсвічування бардачка, ну думаю, потім як-небудь. Ага, не тут то було. Їду я з роботи о 12 ночі, дивлюсь, із під торпедо димок повалив. Поки я зупинився, від туди вже не димок, а полум'я. Вискочив я, скинув клему, схопив вогнегасник і давай гасити. На щастя, торпеда постраждала злегка, і то з середини, а ось проводка в районі замку запалювання сплавилася так, що я ножем її роздерти не міг. Притягнули мене додому, давай я все це розбирати. З Божою допомогою зняв, давай дзвонити по розбірках, а хера немає ніде. Коротше, обдзвонив все в Києві, і на одній все ж знайшов, тільки з іншої комплектації, без подушки, без люка. Ну, нічого, взяв, ніч, просидів зі згорілої, доточив чого не вистачало, зібрав, працює.
Ну, поїздив я тиждень, чую, щось стукати праворуч у переді стало. Зупинився, подивився, стійці стабілізатора дупа, пильовики розірвані, люфт. Човна, думаю, поміняю. Їду, купую нову за 160 грн. Приїжджаю до знайомого ходовика, підняли на витяг, виявилася справа не тільки в стабілізаторі. Переднім саленблок труба — це 120 грн. Пильовик і відбійник правої стійки розлетівся, підшипник стійки вбитий, а міняти потрібно парою. Поїхав я знову на базар, пильовик та відбійник за 140 грн., підшипники стійок по 180 кожна. Ну, думаю, візьму ще й колодки за одне: передні 160 грн., задні 120 грн. А забув написати, пильник рульової рейки теж був розірваний — 90 грн. Із цим усім приїжджаю до майстра, міняємо. Майстер трохи поплювався, бо все стареньке, прикипіле, злегка перержавіло, але за наявності гарного інструменту все робиться. При заміні задніх колодок виявилося закипілий суппорт, поїхав я знову на розбирання, купив за 300 грн., поміняв, все працює, крутиться, все клас. Ну, думаю, тепер їздити буду і радіти. Ага, який там.
З усіма цими приколами на майдані, революціями, війнами, бензин підскочив до 15 грн. за літру, а при мінімальному пробігу 500 км на тиждень мені це вилилося в 2000 грн. на місяць на паливо! Дорого плин! Вирішив я газ поставити. Знайшов фірму підходящу, дізнався ціну, зібрав грошей і поїхав. Хлопці з компанії (КІРОГАЗ) молодці. Поставили газ 4-го покоління за 4 години, щоправда, при монтуванні газового трубопроводу під днищем торкнулися на вигині мідну трубочку зчеплення, і та лопнула. Ну, це не страшно, у них там купа всяких згонів труб, так що все швидко спочили, все налаштували, претензій нуль. Витрата газу 8 літрів на сотку в змішаному циклі, а по кишені вдвічі дешевше. До речі, різниці в динаміці я по сьогоднішній день не відчуваю, тільки коли газу в балоні мало лишається! Так що всім бажаючим сикономити радую, обійшлося мені це 5200 грн. установка та 600 грн. реєстрація у МРЕО.
Поїздив я пару тижнів, чую, троїть машина на бензині, а на газі все ок. Давай я народним методом перевіряти, знімаю провід зі свічки, все нормально, окрім 3-го циліндра, при знятому дроті ніяких змін. Дочекався я ночі, відкриваю капот і бачу північне сяйво. Ну, думаю, це точно дроти. Їду, купую дроти за 250 грн., свічки за 250 грн. і думаю, візьму кришку трамблера про всяк випадок за 80 грн. Міняю, і не хріна, троїть на бензині. Ну, думаю, значить, напевно, форсунка, а грошей на діагностику затиснув (і дарма). Поїхав, купив б/у форсунку за 350 грн., поміняв — нехера не працює. Ну, я психанув, думаю, хрін з ним, так їздити все одно, адже на бензині туго прогріваю, а на газі все бл. Поїздив я так пару днів, чергового ранку виходжу, заважу, і про диво, все працює як треба. Якщо хвороба не лікувати, вона може пройти сама собою. Але допитливість розуму від цього не зменшилася. Поміняю, думаю, прокладку під кришкою ГБЦ, масло злегка просочувалося (стояла пробкова). Ціна нової гумової 150 грн., і в комплекті йдуть нові шпильки. І за одне розберуся, чого форсунка бокопорить. Розкрутив я все, що треба, поміняв прокладку, смикав дроти, що йдуть на форсунки, візуально все в нормі, збираю, завісу, знову троїть, тільки тепер перший циліндр не працює, а оскільки газові форсунки запитують від нього, то й на газ не перемикається. Відкриваю я капот, ворушу проводку форсунок, чую щелчек, і на газ перейшла, і троїти перестала. Зрозуміло, думаю, справа в проводці. Зняв я проводку паливної рампи, 5 хвилин зайняло, і справді, дроти там пересохлі від віку, тонка ізоляція розсипається. Загалом, перебрав я дроти, перепакував, заізолював, зібрав, все працює як треба. Начебто все, ось уже 3 місяці їжджу, тфу-тфу, без проблем. У планах на найближче майбутнє поміняти гальмівні диски, задні та передні, на зад поставити підкрильники, і салон злегка хотілося б перетягнути шкірою.















