Якось так вийшло, сам не знаю як, що зараз я найщасливіша людина. Умене є здійснена мрія, яка мене стимулювала останні три роки, змушувала робити більше, прагнути більшого і домагатися. Щебільше.І зараз, коли мрія збулася, вона й надалі залишаєтьсядвигуном прагнення до більшого.Так так.Я кажу про SubaruImpreza.
Той самий день, коли я захворів на цю хворобу, пам'ятаю дуже добре.мені друг обкатати Subaru Impreza WRX STI '02 Prodrive.Тоді то меней підкосило., насторожував мій слух і змушував обертатися і будучистудентом початкових курсів, все що я міг, так це мріяти про тойдень, коли у мене буде своя Subaru Impreza. Око було покладено самена покоління 2003-2005 рр. Тому не помітно для себе був куплениймій перший Субарик, правда в масштабі 1/57, і не один, а відразучотири, два синіх і два чорні. Два зайняли своє місце вдома, а двана роботі. Так само і робочі столи комп'ютерів як на роботі, так івдома, зайняли такі ж Impreza WRX STI '03. Ще безліч різних моделейу різних масштабах. Навіть футболка з'явилася, яку для менемалювала подруга вручну) А потім з'явилося те, що довело мені, щовсе ж таки це доля. Кохана подарувала мені модельку прямісінько зЯпонії. До процесу складання цієї модельки я підійшов вкрайвідповідально. Спочатку фарбував пензликами. Так як руки не зовсімз того місця, доводилося перефарбовувати. Спроба фарбуватипензликами І навіть був момент коли я майже її зібрав. Але мені несподобався її фінальний вигляд, тому довелося все по новійвідмивати від фарби та купити собі аерограф. Купити ще півсправи, аось освоїти техніку фарбування зовсім інше. Так само як і зпензликами — фарбування пройшло не з першого разу… Одна ізспроб
Коли модель була відмінно пофарбована, виникла ще одна ідея. Впаятисвітлодіоди у фари. Але ось біда була в тому, що паяти я не вмів, світлодіодів не було, та й паяльника власне теж) Але все було дужешвидко куплено і почалося освоєння техніки пайки. Ось так я бавивсвій час і підживлював свою мрію. І одного чудового дня в менезадзвонив телефон. Мрія сама мене знайшла. У такі збіги повіритискладно, але це була саме вона IMPREZA WRX '04. Саме чорна. Все, якя хотів. Звичайно мріяв про СТИ, але сьогодні навіть радий, що взявВихор. Машина у мене єдина і їжджу я на ній щодня. І як на мене, WRX під такі потреби підходить трохи краще.
Ось так мріючи, ми й досягаємо не мислимих собі висот. Адже ще 3роки тому, я б і не повірив, що зможу заробити на мрію вже до своговипуску.
І начебто мрія збулася. І що тепер спитаєте Ви? Відповідь проста -сьогодні, мій Вихор як та сама моделька. Планів на нього дужебагато. Хочеться перефарбувати, зробити це, зробити щось. Загалом япродовжую мріяти. Продовжую прагне та добиватися. І почуваюсящасливим.
Subaru — не хвороба. Subaru – це мрія, яка змушує прагнути.
Коментарі1
Слезу пустил ;)