Євротрип 2017: Бельгія, Франція, Іспанія

Карта поїздки
Наша 4-та поїздка на авто до Європи. Тепер це стало гарноютрадицією, щороку ми виїжджаємо на авто подивитися розвинені країниі як люди живуть. Поїхати до Іспанії ми повинні були ще в минулійпоїздці, але приїхавши на Лазурне узбережжя було вирішенозалишитися тут :), дуже сподобалося, а потім поїхали вгору до Альп (дуже вони сподобалися, коли колесили Австрією).Цього разу буловирішено все-таки дістатися до Іспанії, купуватися і заодновідвідати Брюгге, Париж і срібне узбережжя Франції. Дали на місяцьтільки), тому їй довелося робити біо-паспорт, щоб виїхати без візиза кордон.Ця процедура отримання паспорта (на тлі ажіотажуукраїнців з отриманням нових паспортів) мала бути нелегкою. Млюдиною), через 4-5 годин підійшла черга і були здані документи ічерез 7 днів треба було забрати паспорт за прискореною процедуроюотримання (близько 1200 гривень коштувало). Поки паспорт готувалими займалися плануванням маршруту — скільки будемо в кожному місті, скільки годин займе переміщення між містами-зупинками і скількипотрібно в кожному місті виділяти на екскурсії та вибори недорогихнормальних готелів для ночівлі з парковками та інтернетомобов'язковими. Все це дуже нелегке і не найприємніше заняття, якезайняло кілька днів. Готелі в середньому були заброньовані за ціною40-60 Євро, найдорожчі — 75 Євро — Мальграт-де-Мар із харчуваннямтриразовим, де ми наприкінці поїздки буде 3 доби.

Виїзд був за традицією призначений на неділю (9 липня), т.К. Всуботу ще потрібно зайнятися справами і трохи релакнути передпоїздкою). Прокинувшись о 5-30, виїхали на початку 7-го із Києва.Шлях до кордону з Польщею (617 км) зайняв близько 6 годин, середнявитрата склала 7, 2 л (зазвичай був близько 6, 2 раніше, хоча їхавшвидше ніж раніше 140-160 км/год). Залили повний бак "дешевого"українського бензину + 5 л каністру та приготувалися чекати начергу на кордоні. Перед нами було близько 30 машин та черга майжене рухалася. Біля черги чергували поліцейські, ходили записувалиномери машин у черзі (боротьба з купівлею місць у черзі? Читав щопродають місця по 500-1000 грн). Простояли на спеку близько 3, 5години та о 15+ виїхали з кордону. Митники польські цього разу, надиво, були дуже милі та привітні. По безвізу нічого не вимагалидодатково (типу покажи бронювання або план поїздки), простозапитали куди їсте і на скільки. У перші дні проїхали близько 1200км і заночували в машині у місці для відпочинку на трасі А4 уПольщі. Наступного дня нам довелося доїхати до готелю в Брюсселі (всього від Києва до Брюсселя ~ 2100 км). У Польщі бензин 95-йкоштував на трасі близько 5 злотих (а якщо з'їхати, можназаправитися по 4, 3). Другий день перевірили в дорозі проїжджаючичерез Німеччину, де на нас чекала дуже дощова погода (дощі булидуже сильні, що не видно було далі 20 метрів, що доводилося їхатидуже повільно, але вони були дуже короткі і дуже часті).
<

Приїхали до готелю під Брюсселем за 51 Євро. Номерок нічого так, головне що стоянка іне був у номері). На ранок поїхали дивитисяБрюссель. Місто залишило дивні враження. Начебто столиця Євросоюзу, але брудно на вулицях, багато сміття, багато розмальованих графітістін, багато поліції з автоматами, багато мусульман-іммігрантів.Багато старовинних будівель, але вони чомусь поєднуються ізсучасними, що виглядає не дуже. Гуляли кілька годин центром, забредали в іммігрантські квартали. Фоткали цікаві будівлі і знявшивідео, попрямували до уславленого фільмом міста Брюгге). Дороги вБельгії безкоштовні, до Брюгге було 100 км і ми швиденько дісталисянього.
Брюгге нас зустрів дощем. Історичний центр дуже великий істаровинний, було цікаво по ньому прогулюватися, хоч і під дощем).300 км шляху). На кордоні з Францією на нас чекав поліцейськийкордон (ну не нас, звичайно, особисто, а всіх, хто в'їжджає :). Насзмусили звернути і почався допит куди їдемо, звідки навіщо наскільки днів. "намагалися" хвилин 10-15). Минулого разу, колив'їжджали до Франції з Італії, теж був кордон, але нас незупинили.
Ночівка була під Парижем в Ібіс Баджет за ціною до 46 Євро. В Ібісічасто зупиняємось у наших поїздках, т.К. Вони в парковці і інетом інедорого, хоча дуже тісно. Там у них автореєстрація в електроннихавтоматах, наш номер реєстрації чомусь автомат не хотів приймати, зрештою викликали "людину" кнопкою, яка зробила нам новебронювання, а то скасувалося.

У Парижі було багато пробок, дуже вузькі вулиці, труднощі зпошуком паркувань. Прогуляли в Парижі до 18 години (затрималисяхлопчик) і попрямували до Версалю (20 км від Парижа), щоб оглянутипалацовий комплекс. Але після приїзду нас чекало розчарування, т.К.у Версаль вже не пускали ((. Довелося з засмученою душею їхати даліу бік Біаріца і срібного узбережжя Франції. До Біаріца нам потрібнобуло їхати близько 780 км з ночівлею по дорозі в машині. Їхалибезкоштовними дорогами. Нюанс безкоштовних доріг Франції — вонидвосмугові, іноді трисмугові, коли 2 смуги для виділення тій чиіншій стороні руху чергуються Іноді траплялися швидкі ділянки, щомайже не відрізняються від платних трас, але більша частина булавідносна повільна (90 км/год) з проїздам періодично черезмістечка.

Срібне узбережжя
Срібне узбережжя У Біаріц приїхали біля обіду і було дуже цікавовперше в житті побачити Океан живцем. Океан здалеку видав себесильними хвилями. Цікаво, що в океані хвилі формуються набагатораніше, ніж у морі перед самим берегом. У воді були одні серфери, які намагалися осідлати хвилі, що купаються в океанічнійпрохолодній воді (близько 20С) було мало бажаючих (та й де-не-дебуло заборонено купатися через підводні течії, які можуть затягнутипід воду). Пофоткавшись поїхали далі вздовж узбережжя. Було кількадуже гарних зверхніх видів (на відео є). До Сан-Себастьяна (іспаніявже) було 50 км. Приїхавши швиденько до Сан-Себастьяна мизапарковалися на підземному паркінгу прям біля пляжу (2 Єврогодина) і пішли дивитися найкрасивіший пляж. Величезними розмірамияк завширшки, і у довжину). Він знаходиться в затишній бухті іхвилі тут не такі великі, як у Біарріці. Пляж був розділений на 2частини (вологий пісок біля океану та сухий далі). Ми по дуростірозташувалися спочатку на мокрому, але буквально через хвилин 20вже все просочилося водою і ми швидко звідти вирушили подалі.Перевірили на пляжі кілька годин і поїхали о 18-й далі в Мадрид (нам треба було проїхати ще 457 км). Їхали платною дорогою ізаплатили 2 рази по 12 Євро спочатку, а потім ця ж платна дорогабула безкоштовною. Таке було враження, що їдеш пусткою. Зеленімало, невеликі пагорби та одні рівнини, машин мало дорогою. Їхавшвидше, ніж зазвичай їжджу (150-170), щоб встигнути до ночі вготель). Приїхали пізно до Мадриду (близько 22 години). І тут нашчекала перша пригода. Координати готелю нас привели до якогосьгетто для мігрантів. Там сказали що тут немає готелю, їдьтеліворуч, він там має бути. У готелю не було адреси, лишекоординати, а замість адреси хрень якась. Куди нас направили - тамнам сказали, що тут ніякого готелю ... Я спробував вбити хрень, щоббула замість адреси і по ній поїхали - воно нас завело в нетрі )).Психанул і поїхав шукати готель до центру міста (20 км від готелю).На телефоні не працював інтернет (гребаний оператор Lifecell щоб тизгорів). Вирішили пошукати готель по-старому - вбили в навігаторнайближчий готель і заїжджали питали вільний номер на ніч. Упершому місці не було, у другому 120 Євро ніч. - дорогувато! Біляготелю вирішили у молодої дівчини, що проходить, запитати що це заадресу такою у нашого готелю з букінгу і як його знайти. Дівчинавиявилася такою доброзичливою (ось Іспанці молодці! ) —зателефонувала до готелю зі свого мобільного телефону і їй пояснилищо це не адреса, а номер з'їзду з траси, тобто. Навіть не номер аміж номерами з'їздом є поворот - ось вам туди (у готелю виявляєтьсянемає адреси ... Як! ). Дівчина вибачилася, що не може нам більшенічим допомогти, запитала може нам дати свій номер мобілки щобдзвонити якщо що ще треба буде (ось здивувала! ), ми відмовилися, звичайно, і поїхали шукати з'їзд до готелю. Від ліхтаря (і, диво, це виявився потрібний поворот) і ми знайшли готель (50 Євро). Номервиявився дуже кльовим та просторим із класним ремонтом. Знесиленітакими пригодами завалилися спати).

На ранок ми поїхали дивитися Мадрид. Спека стояла на вулиці (більше+ 40С) і знаходиться можна було тільки в тіні. Огляд міста мирозпочали з парку Буен-Ретіро. Припаркували машину біля парку, купили на 2 паркувальні талончики по 2 Євро/годину і пішли гуляти.Парк - просто величезний, люди туляться в тіні, поліцейськіроз'їжджають на конях, великих. Після парку пішли в центр, дорогоювідвідували різні палаци та площі. Полазили години 3 центром ібільше не могли виносити цієї страшної спеки — повернулися домашини та кондишена рятівного і рушили в Аліканте (400 км).

Приїхали ввечері в Аліканте в наш милий готель. Оселилися (готельбув за 500 м від моря) і пішли вивчати довколишнє узбережжя. Пляжау нас було 2 — праворуч і зліва від готелю (вірніше від скелі, якщопіти прямо). Увечері ми обрали право та пішли вивчати Аліканте.Пляж нас взагалі не вразив. Якийсь стрімкий, не доглянутий, покинутий. У далечині був маленький культурний пляж, у більшучастину узбережжя, що виднілося нам, була не дуже. На наступнийранок вирушили на пляж зліва. Вийшли на нього і там були хвилі тадрібно. Полежали до обіду та поїхали до Бенідорму (45 км). Бенідорму порівнянні з Аліканте був багатим містом, вже на з'їзді видношикарні багатоповерхівки, пальми, тільки покладений асфальт свіжий.100 м від пляжу і пішли купатися). Море таке ж було хвилююче як ісутра в Аліканті і таке ж дрібне.
Після Бенідорма заїхали в Кальпі. До нашого готелю під Валенсієюбіля траси. (120 км колії). Готель виявився дуже "цікавим" - там походу був громадський будинок поруч )). І сам готель був у такомуеротичному забарвленні)). Тітонька на ресепшені не зналаанглійської і за номер можна було розрахуватися лише готівкою, 50євро коштував. На одному з поверхів побачили дівчат, що розгулювалив халатах). Номер виявився дуже пристойним з гарним ремонтом іпросторим.
Місто науки і мистецтв
Сутра на початку 10-го приперлися а Валенсію до міста науки імистецтв. Запаркували машину на стоянці комплексу (за 4 годинипаркування у результаті заплатили 12 Євро, а можна далі уОкеанаріуму запаркуватися безкоштовно. Лайфхак; ), але тільки до10, бо потім все зайнято). Комплекс, звичайно, вражає своїмрозмахом та архітектурою будівель. Дуже космічно). Квитки вОкеанаріум здивували своєю дорожнечею — 30 євро на людину. Але щоробити – доведеться платити за видовище рибок). Людей ще пускали, т.К. Було 9:30, а відкривалося о 10:00 і ми пішли погуляти навколо (а даремно, бо треба було зайняти чергу, тому що ми повернулися вжебуло 30 чоловік у черзі на вхід). Коли нас пустили, ми попрямувалидо кас і купили за 32 Євро квиток на Океанаріум та музей Науки (останній взагалі не прикольний). Взяли аудіо-гіда за 3 Євро зросіянами і пішли розглядати рибок (океанаріум у Валеснії -найбільший у Європі). Загалом усе було дуже круто, особливосподобалися акули (мурашки аж коли вона поряд пропливає), величезніморжі, білуги, шоу дельфінів, медузи. Взагалі очікував, що длянайбільшого комплексу він буде більшим). Акваріумів з рибками нетак і багато.

Після океанаріуму так втомилися, що вже не хотілося ніде лазити іпоїхали на пляж валенсії.

<
Пляж дуже довгий і вздовж нього багато безкоштовних парковок, де "орудують" негри, які показують де є вільні місця (а їх дуже мало), типу зазивають на це порожнє місце і чекають потім подяки відводіїв у виді євро). Ми наші місця без допомоги негрів поколе парухвилин. На пляжі нас чекали знову хвилі та вітер. Полежали кількагодин і поїхали далі. Був кумедний випадок з негром торговцемокулярами - його ганяли 2 поліцейські на квадроциклах, зловили йогозабрали товар, а він знову драпати від них. Поліцейські бдятьспокій відпочиваючих. Далі нам чекав шлях до маленького містаПеньіскола (шлях 150 км від Валенсії) в готель за пару сотеньметрів від моря. Готель коштував 50 Євро і був просторий, збалкончиком на проїжджу частину, з інтернетом, та безкоштовнимпаркуванням за готелем. Ми пішли ввечері подивитися набережну, прогулятися та посидіти купувати паелью у кафешці біля моря. Чомусьпаельї майже ніде не було, ледве знайшли (коштувала 13 євро запорцію + 2 євро пиво 0.5). Паелья була шикарна з креветками імідіями, принесли на величезній круглій сковорідці, на якійготували. Море було спокійне, але дуже дрібне, щоб зайти по шиюпотрібно було пройти пару сотень метрів по воді до пояса. Вкотрезауважив, що європейці підтягуються на пляж ближче до 11 ). Побулина пляжі до обіду і далі поїхали до Барселони (230 км колії). Їхалиплатною дорогою, заплатили близько 25 Євро за цей відрізок (а щекажуть що дороги в Іспанії дешевші за Французькі — нахабнабрехня! ).

Приїхавши до Барселони, ми насамперед попрямували до першоїпам'ятки — будинку архітектора Гауді. Дорога туди дуже вузька, одностороння, купа таксі, море туристів і як підсумок — квитки всерозпродано, потрібно купувати за 2 дні.
Поїхали далі до собору Гауді — його головного шедевра, вінець йоготворіння, на який він поклав усі свої гроші та своє життя…Запаркували у підземній дуже маленькій парковці неподалік за 4Євро/годину, по дорозі з'їли величезний шмат піци за 2 Євро івийшли до собору Собор, звичайно дуже великий (схожий своїмготичним стилем на Кельнський, але в той же час дуже оригінальний, можна сказати, дивної форми) Тут так само як і з додому Гаудіквитки всі були розпродані (а квиток коштував на зразок 15 євро налюдину! ).Знімав зовні і поїхали на пляж.Спека взяла своє знову ідивитися більше нічого не хотілося і попрямували напляж.Запаркували на парковці вздовж пляжу (близько 1, 5 Євро/година)і пішли купатися.Пляж Барселони — це перший пляж Іспанії, на якомуми були, де заходиш і одразу глибоко! Пробувши пару годин, вирушилидо нашого готелю Hotel Sorra Daurada Splash у прилеглому містечкуМальграт-Де — Мар, де ми мали провести 3 ночі (шлях 77 км).Приїхали в готель близько 20 години, машину запаркували набезкоштовній великій стоянці за готелем (де стояло кілька сотеньмашин). Нас одразу порадували, що у нас буде номер з видом на море (а це перша лінія) і ми швиденько пішли подивитися номер (він бувпросто офігенним за ці гроші та шикарним видом на море), покластиречі та назад встигнути до 21-30 на вечеря (у нас було оплаченотриразовий шведський стіл, це все коштувало 75 євро на добу, щодуже не дорого! ).
Дуже кльовий готель з видом на море і з класним харчуванням). І недорогий 75 Євро з харчуванням 3-разовим. Це був наш другий у життішведський стіл (перший був рік тому в Єгипті) і він нас вразивсвоєю різноманітністю та смачністю. Для нас як вегетаріанців булодуже важливо, щоб було багато фруктів (фрукти були мега-смачні, нетакі, що до нас привозять паршивенькі). У готелі є басейн, але мина ньому жодного разу не були (це європейці люблять приїхати наморе і весь відпочинок лежати в басейні :), ми це вперше помітилище в Греції на англійцях). Також на першому поверсі є відкритиймайданчик, де ввечері виступають артисти або Dj запалює. Єдине, щовідокремлювало готель від моря був залізничний переїзд (це ми вжезвикли по Франції, що там нормально коли залізниця йде не замістом, а вздовж моря). Електрички, що проходили, були малошумні іне докучали, а перехід підземний під шляхами був за 50 м відготелю. Пляж був дуже схожий на Барселонський, такий же одразуглибокий, а замість піску були подрібнені мушлі.В останній деньморе було особливо не спокійне і дало нам неприємність. Ми лежалинедалеко від води і хвилі кілька разів майже добивали до нашоголежбища, але тут трапилася сильна хвиля, яка накрила всі наші речі.У результаті читалка зламалася, фотик перестав працювати інайголовніше - брелок від сигналки не працював (а в брелоку мітка, без якої вимикати сигналку потрібно тільки введенням персональногопін коду, що займає багато часу і спрацьовує сирена). Розібравбрелок, почистив, почав працювати, але потім вимикався. Осьзаліт-то вийшов). Назад всю дорогу гемороївся зі зняттям охоронивведенням пін-коду… Пробувши в готелі 3 дні, було шкода з ньогоїхати. Мінусом було лише те, що інтернет у нашому номері не ловив (проблема всіх великих готелів), доводилося сидіти внизу біляресепшену та дивитися на море чи слухати концерти увечері). Даліпопрямували подивитись ще містечко Каросес

І далі до Франції, де у нас було заброньовано готель за 66 євро умістечку Montagnac. Перед приїздом у готель заїхали ще на пляжпоряд:А після пляжу ще заїхали в музей динозаврами на відкритомуповітрі (квиток 9 Євро), за пару км від нашого готелю.

Було цікаво подивитися на природі величезний постаті динозаврів( це все-таки поатмосферніше, ніж просто у звичайному музеїдивишся), але динозаврів було обмаль, звичайно.
Готель сподобався, був у такому собі лісочку облаштований, збасейном, яким я не застосував ще скористатися о 19 годині).Наступного дня нас чекало 2 дні шляху та 2800 км до Києва. Їхаличерез францію платними і безкоштовними дорогами чергую, щоб трохисикономити і подивитися провінцію. О 15:00. Нас чекала ще більшачерга, ніж колись в'їжджали до Польщі. Було близько 50 машин учерзі до самого пункту, і на самому пункті ще + 20 десь. Урезультаті ми провели на кордоні 7 (! ) годин. А всьому виною булитупі українські програнці, дівчатка на паспортному контролі, якізатримували всю чергу і обслуговування кожного займало хвилин 20 неменше. У результаті ми втратили на кордоні 12 годин свого життя.Більше я не поїду на авто до Європи через цей пропускнийпункт.

Заночували о 1 ночі на заправці за 400 км від Києва і на ранок о 10годині були вже вдома).
Підсумки:

Проїхали:8500 км (найдовша наша подорож).
< p>
Було витрачено:600 Євро готелі, 700 Євро бензин, 140 Євро платнідороги та паркування, 250 євро їжа, 80 Євро екскурсії.

Де по чому бензин був:Україна - 0, 86 Євро, Польща — 1 Євро у містахта 1, 2 Євро на трасі, Німеччина — 1, 3 Євро у місті та 1, 5 Євро натрасі, Франція 1, 3 Євро у містечках та 1, 45 Євро на трасах, Іспанія— 1, 1-1, 2 Євро. Середня витрата по борткомп'ютеру склала близько7, 4 л (у минулих поїздках був 6, 2 л, я в цій поїздці надавлював нагашетку =). Готовили собі їжу самі, варили рис, гречку + салатпомідорно-огірковий, соки, печінки, овочі, фрукти + снеки різні. Укафе їли всього кілька разів + каву вранці в кафе на стоянках деночували). За поїздку прослухали оч. Цікаву книгу Sapiens (давно їїхотів прочитати). Бенідорм і Мальграт де Мар (тільки скрізь хвилі).На океанському узбережжі дуже сподобався Сан-Себастьян з йоговеликою набережною і величезним пляжем, та й Біарріц і його околиціхороші (тільки там вода прохолодніша і хвилі ще більше). Все-такипляжі і море біля Ніцци мені подобаються більше).
В Іспанії багато багатоповерхівок стоять на березі (цім нагадалосцени з фільму Початок), у Франції немає такої багатоповерховоїзабудови на перших лініях біля моря. Прикольні мати квартирку наповерсі так 15-му в тому ж Бенідормі). Ще цікаво чому в Іспанії всіполіцаї їздять на ситроєнах, а не на місцевих Сеатах). Іспаніїбагато красивих дівчат). Багато симпатичних зустрічали дорогою.
Цією поїздкою ми завершили ті країни, де хотілося найбільшепобувати в Європі. У наступній авто-поїздці поїмо або до Норвегії, або до Хорватії/Чорногорії.

"все-таки пляжі і море біля Ніцци мені подобаються більше).
В Іспанії багато багатоповерхівок стоять на березі (цім нагадалосцени з фільму Початок), у Франції немає такої багатоповерховоїзабудови на перших лініях біля моря. Прикольні мати квартирку наповерсі так 15-му в тому ж Бенідормі). Ще цікаво чому в Іспанії всіполіцаї їздять на ситроєнах, а не на місцевих Сеатах). Іспаніїбагато красивих дівчат). Багато симпатичних зустрічали дорогою.
Цією поїздкою ми завершили ті країни, де хотілося найбільшепобувати в Європі. У наступній авто-поїздці поїмо або до Норвегії, або до Хорватії/Чорногорії.
"все-таки пляжі і море біля Ніцци мені подобаються більше).
В Іспанії багато багатоповерхівок стоять на березі (цім нагадалосцени з фільму Початок), у Франції немає такої багатоповерховоїзабудови на перших лініях біля моря. Прикольні мати квартирку наповерсі так 15-му в тому ж Бенідормі). Ще цікаво чому в Іспанії всіполіцаї їздять на ситроєнах, а не на місцевих Сеатах). Іспаніїбагато красивих дівчат). Багато симпатичних зустрічали дорогою.
Цією поїздкою ми завершили ті країни, де хотілося найбільшепобувати в Європі. У наступній авто-поїздці поїмо або до Норвегії, або до Хорватії/Чорногорії.