Євротрип (міні)

Власне вирішили ми з дружиною котнуться Європою.
у багато, і я не письменник, так що прошу не штовхати…)))
Вирішили розповісти Відень, але дорогою заскочити доБратислави.
Зібралися в п'ятницю після роботи, відвезли сина бабусі і рушили вдорогу.
Все з самого початку пішло не так. Часу втратили на катання помісту та пробках, але вже о 22:00 ми були на кордоні.Як завжди нашусторону ми пройшли за 10 хвилин.Поїхали на польську сторону, а тамяк завжди черга…Ну фіг з ним, поки чекали, купили страховку, почекали трохи і якраз наша черга.Під'їхали до митниці, той довгонишпорився, потім оглянув машину і видав:машина з Америки?
Я кажу ні, з Голландії.
Він:габарити жовті, не можна ... Я:як не можна, все життя їздив асьогодні не можна? Він:не можна! Парочка сперечався з ним, кажу, дай мені 20 хвилин, я зараз відключу, але він все одно сказав, повернення!
Потому ще пів години тримав невідомо для чого і відправив мене дочерги до України. Ще пів години по чергах, і я знову набатьківщині... А там уже знову черга...
Взагалі, став на парковці і давай відключати американські габарити.Зняв бампер, фари, відключив, зібрав ... Все в повній темряві зліхтариком в руках. Добре, що була потрібна бита зі зірочкою. Навсе про всі 40 хвилин.
Взагалі злий на весь світ я знову поїхав у чергу, і за принципом дотого ж дятла. Наших пройшов швиденько, ще поспілкувалися з приводуповернення, кажуть що у них таке постійно, чіпляються щоб нудно небуло. Настала моя черга, габарити вже відключені (крім стічних) алечомусь уже не той митник дивився, і ні до чого не чіплявся. Але всеодно десь 40 хвилин тримали... І тут знаменний момент, явиїхав...
На годиннику вже 4 ранку, мій план переночувати розбився вщент, тому я вирішив їхати без зупинок. Десь о 7-й я вже був у Кракові ізвернув у бік Словаччини. По дорозі правда став разок подрімати напів годинки. Потім довга і прекрасна дорога по Карпатах Словаччини, горі, осінь, серпантини, річки… Що може бути прекраснішою?
Дорога були просто неймовірною і від побаченого я ніби відкрив новедихання.
По серпантинах їхалося круто, шматок дороги за мною трималасяоктаха, але на поворотах вона кудись пропадала )))
Отже, ми приїхали у Братиславу.
Що я можу сказати, нічого! Взагалі нічого.
З побаченого, це автобан серед міста і замок. Все, більше нічогоцікавого для себе не побачив.
Десь після обіду ми вирішили що нам нудно, і вирішили їхати доВідня.
Між Братиславою та Віднем буквально 80 кмале через ремонти наавтобанах їхалося не дуже швидко.
Але все ж таки ми у Відні. Ура.
Їхати Віднем це щось… Тим більше ввечері. Дуже вузькі смуги, інтенсивний рух, не знаєш куди їхати... Взагалі вперше булонастільки важко їхати. Потім ми вирішили десь стати та пошукатиготель. З паркуваннями там реально проблема, я майже годину шукавде заперечити. Спочатку думали шукати пішки, але всі готелі дорогоювидавалися дуже дорогими, тому ми навіть не розглядали їх. Вирішилипошукати в Інтернеті. Знайшли один готель, приїхали, але місць небуло, і нам порадили інший готель. Поїхали туди, цілком пристойнийготель, були місця й недорого. Звичайно ж, ми оселилися. То почуттяколи ти можеш просто лягти… Відпочили і наступного ранку пішлигуляти Віднем.
Місто просто неймовірне, красиве, величезне… Вражень море, все і непередати словами. Погуляли, подивилися і вирішили що часу ще вагон... І рушили до Чехії.
Назад вирішили їхати через Чехію, бо так швидше, але все-таки десьзупиниться і погуляти небагато. Заїхали до Брно, невелике містечко, але дуже колоритне, невеликі будиночки, вузькі вулички, прямі як уЛьвові. Прогулялися, зайшли до ТЦ, трохи скупилися та поїхали далі.Їхалося досить легко і вже о 4-й ранку я був у Жешуві, при тому щоще зупинявся поспати. Думали ще магазинами походити, але вирішилине чекати 3, 5 години і поїхали додому. О 7-й вже були вдома.
Ось така ось спонтанна поїздочка у нас вийшла.
Фотки по порядку, Братислава-Відень-Брно
"думали ще магазинами походити, але вирішили не чекати 3, 5 години іпоїхали додому. О 7-й вже були вдома.
Ось така ось спонтанна поїздочка у нас вийшла.
Фотки по порядку, Братислава-Відень-Брно
"думали ще магазинами походити, але вирішили не чекати 3, 5 години іпоїхали додому. О 7-й вже були вдома.
Ось така ось спонтанна поїздочка у нас вийшла.
Фотки по порядку, Братислава-Відень-Брно