Історія покупки

Місяць тому я розмістив у своєму блозі ностальгічну замітку про моюколишню 325. І ось, мій передплатник andrej-di Вирішиввгамувати мені спрагу і кинув посилання на продаж 323 йогознайомого.Я періодично поглядав на оголошення про продаж 325, а ось323 не шукав.Вирішив, що їх немає в живих :) А тут подивився, нафото начебто пристойно виглядає.Зателефонував господарю. З братомдо Харкова До речі, їхали з Києва на швидкісному експресі "інтерсіті" Рекомендую! Швидко, приємно і комфортно.За наявностітакого поїзда, на машині їхати безглуздо.

На вокзалі нас зустрів Сашко (господар) на брудніймашині.Зовнішній вигляд ніяких особливих емоцій не викликав. Усалоні було чисто, видно, що господар любить свій автомобіль, мисіли в машину і поїхали до Саші ALEXBIMER на діагностику, з ним япопередньо зателефонував і домовився про зустріч. І ось, їдемо миХарковом. Надходить мені СМС. Пише брат із заднього сидіння: "дежавю- здається, ніби їду в твоїй 325. Звук, зібраність ходовий, збереження салону ...". Він був правий. Мої очі та вуха говорилипро те саме. Я вже зрозумів, що недаремно приїхав. Хазяїн виявивсяспокійним водієм — старанно об'їжджав ями і по-старому набиравобертів. У салоні пекельно смерділи пахучки — дві ялинки із запахом "нового автомобіля" :) Я ледве дотяг до Сашина СТО.

Приїхали. Сашко сказав, що яма поки що зайнята і треба трохипочекати. Розпочали зовнішній огляд. Подивилися уважно кузов, салон, завели мотор ... Не втомлюватиму подробицями - про них унаступних записах, але в цілому враження залишилося позитивне. І явирішив зробити знайоме коло по двору. Сашко із братом залишилисяна вулиці. Можливо, мені не треба було цього робити :) Але я сів закермо і зробив два короткі простріли подвір'ям СТО. Перша, друга… івсе – куля влучила у серце. Я зрозумів, що з Харкова поїду лише наній. І як після цього можна торгуватись? Це треба робити з холоднимсерцем :) Далі був ретельний огляд на ямі. СашаALEXBIMER Досліджував його як старатель на золотихкопальнях. Було перевірено всі проблемні місця цієї моделі.Вердикт:машина – останній із могікан. Не варена, у ДТП не була, корозії немає. Мотор, коробка та редуктор сухі. Кузов і днищезбереглися завдяки невеликому пробігу в наших суворих умовах ітому, що машину після приїзду з Німеччини ретельно обробилиантикором. Під заміну - передні гальмівні шланги і правий пильовикрульової рейки. Приємно здивувала нова вихлопна система тасайлентблоки М3. А Сашко – Професіонал. Саме так, із великоїлітери. Поважаю! Серйозний автомобільний проект з автомобілем БМВ ядовірив би саме йому. Коли діагностика закінчилася, ми з Сашкомвідійшли обговорити побачене. А заразом відвідали мою колишню 325.Вона досі перебуває у Сашка. Зустріч із нею не зачепила моє серце.Тому що це вже не вона. Вийняли з неї душу :) Не той автомобіль, зяким я розлучився три роки тому — А ось те, що стоїть по сусідству, зачепило.

Як думаєте, що це за машина? Правильно - Fiat Dino. До речі, моторитам стояли від Феррарі! Загалом, поговорили, обмінялися враженнямиі повернулися до справи. Хазяїн курив і чекав мого рішення.Поторгувалися для пристойності, вдарили по руках і поїхали донотаріуса. А далі була приємна дорога до Києва осінньоюавтомагістралі, на автомобілі моєї мрії. Трійка не підвела. Витратапотішила — 8, 3 на 100. Приїхали ввечері, відзначили і задоволенілягли спати.