Пройшов перший рік володіння

Насамперед, це пишу для тих, хто вирішив з Жигуля перелізти на щосьбільш значне.
Що можу сказати, якщо коротко, серйозного нічого не ремонтував зарік володіння, вкладення в межах 400 $ у звичайні розхідники:масла, фільтри, антифриз, перебирання ГБО, колодки, та й диски гальмівніполовину цієї суми потягнули (лінь скрізь посилання вставляти, в бжє все)
<
Машина дісталася з роздовбаною ходовою, розірваним салоном, злегкадірявим кузовом, проводкою, що глючить (нормально для ціни нижчеринку), але в порівнянні зі Славутою, в яку я вклав за рік 1600$, —сів як у Гелендваген., то бачиш, що машина перетворюється, а неперетворюється знову на ЗАЗ чи ВАЗ. Та цими єпучимикарантинами.

плани та мрії

Ходові якості (порівнюю в першу чергу зі Славутою):
1.- немає тієї "юркощі" пузотрошної, кожен свій рух розраховуєшконкретно наперед, - помилки в розрахунку ця двотонна баржа тобішвидко вкаже так, що можна лом перекусити жопою;
2. — середньоходова швидкість по місту в 50-70 км/год цілком меневлаштовує, завжди так їздив; на трасі відчувається брак 6-їпередачі, але понад 110 км/год їхати вже не комфортно (аеродинаміка цегли, та й кардан важкий напевно);
4. - довгий розгін зі світлофора, в першу чергу через короткіпозашляхові передачі, малу швидкість набору оборотів двигуна;
5. - Вкрай складно здійснити розгойдування вперед-назад на стічнихколесах і цій повільній коробці (тут зі Славутою не рівняю з її "випробуй удачу, потрап у передачу");
6. - паркуватися і вирулювати у вузьких місцях складно, але якщозаїпет, можна включити режим "я на Жипі, мені все нижче рами";
7. — навіть на легкі гівна, де сто разів проїжджав легковиком, спочатку, в одне рило не можна, див п.1;
8. — перш ніж їхати туди, де гівна будуть уже не для пузотерки, треба дізнатися номери найближчих трактористів, а краще з Шишигоючи чимось гусеничним, братва на жигах, ланосах, шкодах та ін. Нічимне зможе допомогти;
<
9. — любителям моргати в очко можна включити задні ПТФ, як вітромздуває.