Самі сидіння були вже досить роздертими, все це неподобствоховалося за розтягнутими майками.
Після спроби самостійно натягнути новий чохол на підголівник +виявленої в комплекті з чохлами кривої голки зі спеціальною ниткою, було прийнято рішення звернутися до професіоналів. Та й самісидіння їм ще шити довелося. $)
Далі в очі почала сильно ссати ось ця штука
Матеріал гівно, продається без рамочки.
Майже півдня пішло, щоб вшити туди рамочку зі старого чохла і післянормально вставити і розправити її на місці.
Порветься, розріжу і по викрійці робитиму сам з нормальногоматеріалу, треба тільки дістатися Zingera. Та й укоротити її трохине заважало б — багато пилу забивається в складки.
Стеля почистити або відіпрати не вийшло від слова зовсім.Оббивку стелі вирішили міняти. Стеля витягується без особливихпроблем - відкріпити поверх пластик на стійках, відкрутитилампочки, ручки, ремені, зняти кожух заднього двірника і витягнутичерез багажник. Також над багажним відсіком стеля прикріплена дорами чотирма ляльками — підходять від оббивки салону Газелі (воничорного кольору в ній).
Термоізоляція приклеєна на двосторонній скотч. (шкірзам напоролоні) для стелі вибрали рельєфну, щоб приховати корявість рук, якщо не вдасться нормально проклеїти вигини та западини. Довжинастелі 2, 5 м.
Клей стиропоровий
Форма у стелі проста з проклеюванням виїмок проблем не виникло
Була допущена одна дуже велика помилка
Краю загнули, проклеїли зі зворотної сторони, притиснули стельоватканина складається з трьох шарів - шкірозамінник, поролон, сіточка. Роз'єднати їх не складно. Так от, за край треба заводититільки шар шкірозамінника, решту розшарувати і відрізати, клеїтисам край на термоклей, він швидко висихає і, поки гарячий, даєдобре тягнутися шкірозаміннику саме в місці загину. Ми ж сильнозбільшили (на 3-5 мм) ширину стелі за рахунок загину всіх шарівматеріалу та загин теж пройшли стиропоровим клеєм.Віддертиприклеєний ним матеріал можна тільки плоскогубцями маленькимишматочками. Потім виникли дуже серйозні проблеми із встановленнямпластику на стійки — клямки не дотягувалися до отворів (алесаморізи — наше все).
Стиропорового клею пішло близько 3-х літрів. В його основізнаходиться денатурат як розріджувач. У приміщенні площею 350 м.Кві висотою стель 8 м неможливо було перебувати ті три дні поки тамсох стеля, і ще тиждень після штирило. З машини запах повністюпішов тижнів через дві їзди з відчиненими вікнами. >
Пластик у салоні спочатку у китайців бежевого кольору. Попереднійгосподар частково перефарбував у сірий та чорний. Ну і в мене тежпульвік є )
Розбираємо салон, чухаємо скочбрайтом, моїм знежирювачем і задуємов два шари грунту для пластику.
Розмашистим ударом монтування з розгону віддячити інженеру, якийпридумав як ставити і знімати ручку дверей задка.
Ну а далі дути фарбою, поки сонце не почорніє. Недорогі з тих, щозапропонували в магазині (карантин сильно урізав фінанси на даномуетапі роботи). 3$)
Фарба 3 банки по 0, 4 л — 300 грн (11$)
Розбавник 647 1, 5 л сумарно — 100 грн (3, 6$)
Скотчбрайт сірий кілька шматків — 100 грн (3, 6$)
Разом:~600 грн або ~22$
Вийшло дуже бюджетно, але, на жаль, якість даних матеріалів на своюціну.
Перше на що звернув увагу при ґрунтуванні, коли в одному місцінамагався губкою прибрати потік, він знявся разом зі старою сіроюфарбою до рідного бежевого кольору .
Друге:за замовчуванням фарба має бути матовою. Я замішував весьоб'єм фарби з розчинником в одній тарі відразу. А за підсумкомвийшло, що дверні карти глянсові, стійки та накладки на матовіпороги, а в багажному відділенні напівматове покриття. Третє:примонтажі пластику на саморізи, фарба сколювалася і обсипалася врадіусі 4-6 мм від отвору. А от коли я там уже пензликомпідфарбовував — так, заявлена матова поверхня, яка дужевідрізняється від тієї, що дав фарбопульти. Та й загалом — легкодряпається. Ще один момент:зауважив, що ліва штанина трохи прилипаєдо дверної карти в місці торкання, і це через 3 тижні післяфарбування. Лікоть чомусь не липне. Які висновки на майбутнє пофарбуванню зробив для себе на своєму досвіді:
— насамперед здирати всі старі покриття наждачкою до самогопластику;
— дуже відповідально поставитися до підбору ґрунтів, вони явнопотрібні різні для пластмасових деталей і тієї ліпнини з якоїзроблені у нас дверні карти; фарбувати бамперною емаллю, раптором, або іншою фарбою з епоксидною складовою. Акрил можна, але той, якийнадійний коштує невиправдано дорого.
Вставки в дверні карти обклеїли вже з урахуванням стельовогодосвіду — у рази швидше і акуратніше вийшло
Ну і на останок тонування)
Цифру мені називали від 3600 до 4800 грн (130-170$). За підсумкомпоїхали з дружиною купили три рулони плівки за 150 грн (5$) дешевоїсамої, щоб не шкода було якщо не вийде, і за два вечориперетонували весь у нуліну.
Огріхів сила-силенна звичайно, але для першого разу піде.
Процес тонування описувати не буду, на ютубі маса відео, мироздивилися і все одно не вийшло). На все про все поетапно на цюсправу пішло 4 місяці.
Коментарі2
прям ляля вийшла
не особливо, дверні карти буду чимось перетягувати (фарба погано тримається), частину пластику спробую замінити на саморобний люміній, якщо вийде.