Частина перша. Початок всіх кінців або як я познайомився з недбалістю і пофігізмом.

І так, "вдосталь" покатавшись, проїхавши +-3000км, проїжджаючимостом через річку, одну з двох, що обгинають наше місто, слідуючиза навантаженою фурою на холостому ходу і попутно спілкуючись зтоваришем, який сидів поруч, за 300 метрів до закінчення моста, натиснувши на педаль газу, щоб не відставати занадто від фури, автоніяк не відреагувало. Увімкнувши аварійку і докотившись кудидозволила сила інерції вельми нелегкого автомобіля і граничнозашатане дорожнє покриття, відчуваючи спиною незадоволені поглядивсіх тих, хто слідував за мною, були спроби запуску двигуна.
Після 5 хвилин тортур, На питання куди їдемо, було прийнято рішеннявідвезти авто до кума мого товариша, який займається ремонтом автоі працює сам на себе, за скільки до нього було набагато ближче, ніжна сто де мені провели ТО, працівники сто товариша перекупу.
Автомобіль був благополучно доставлений, відвантажений ізапаркований біля боксу, ключі були віддані, а ми ж з товаришемвирушили обурюватися., шкодуючи про зірвані плани, за чашкою кавиі чекати на результати "розтину".