Трохи з історії марки

Інформацію взято зсайту:ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%90%D0%97-969
ЛуАЗ- 969 «Волинь» - сімейство радянських вантажопасажирськихмікролітражних легкових автомобілів підвищеної прохідності, щовипускалося на Луцькому автозаводі загалом з 1967 по 1992 рік.
Модернізоване сімейство ЛуАЗ-1302 випускалося з 1988 по 2
Зміст
прибрати
• 1 Загальний опис сімейства
• 2 Передісторія
• 3 Розробка та освоєння у виробництві
• 4 Модернізація
4.1 ЛуАЗ-969А
4.2 ЛуАЗ-969М
4.3 ЛуАЗ-1302
• 5 Модифікації
5.1 Сімейство «969»
5.2 Сімейство «1302»
5.3 Сімейство «1301»
< br> o 5.4 Інші
• 6 Прізвиська автомобіля
• 7 Див також
• 8 Посилання

ред. Загальний опис сімейства
У сімейство входили такі моделі:
• ЛуАЗ-969В (1967-71);
• ЛуАЗ- 969 (1971-75); ЛуАЗ-969А (1975-1979); ЛуАЗ-969М(1979-1996); Також, з ним тісно пов'язані автомобілі:ЛуАЗ-1302; ЛуАЗ-1302; ЛуАЗ-2403; ЛуАЗ-1301; ЛуАЗ-1301; -969 був первісткомвітчизняного автомобілебудування по цілій низці пунктів. Це бувперший вітчизняний передньопривідний автомобіль (варіант "969В" безприводу на задню вісь); перший позашляховик, який був предметомнародного споживання, тобто офіційно продавався «в особистекористування»; перший серійний вітчизняний автомобіль, створенийспеціально для потреб мешканців села.
Функціональний дизайн та спрощене оздоблення кузова, що забезпечуєлише найменший комфорт, відповідали призначенню автомобіля, а йогопрохідність є визначною і до сьогодні.
Автомобіль викликав та викликає полярні оцінки та думки. Багатовласників відзначають дуже високу прохідність та практичністьЛуАЗів. Інші лають їх за невисоку якість виготовлення, низькукомфортабельність, дуже утруднений доступ на передні сидіння, трудомісткість обслуговування та відсутність динаміки. Об'єктивно, ця машина була загалом непогана для того, для чого вонастворювалася - експлуатації в сільській місцевості, переважно попоганих дорогах, де висока максимальна швидкість не важлива, ахороше оздоблення салону лише ускладнює його очищення віднеминучого в таких умовах бруду. Явним мінусом автомобіля бувдвигун від «Запорожця» — галасливий, недостатньо потужний тадовговічний, що було виправлено на пізніх модифікаціях.
Близькі за класом легкі позашляховики для армії або жителів селастворювалися і за кордоном — наприклад, західнонімецькі DKW Munga(1956—1968), Haflinger (1959—1974) та Volkswagen Iltis (1978—1988), східногерман 353-400 Jagdwagen, та інші.
ред. Передісторія
Історію сімейства «969» необхідно почати з опису попередньої моделі- амфібії ЛуАЗ-967, прийнятої на озброєння Радянської армії як ТПК- «транспортер переднього краю».
У роки Корейської війни (1949-53 рр.) виявилася потреба в легкому, здатному плавати всюдиході для підвезення боєприпасів, евакуаціїпоранених з поля бою, розвідки, буксирування легких знарядь тамінометів, та аналогічних завдань. ГАЗ-69, за всіх своїхпозитивних якостей, для виконання цих функцій не цілком підходив, як і створена на його базі зайво спеціалізована амфібія ГАЗ-46 (мАВ— «малий водоплавний автомобіль»).
Розробка почалася в середині п'ятдесятих у НАМІ групою підкерівництвом Б. М. Фіттермана. Досвідчений зразок, позначенийНАМІ-049 (у деяких джерелах згадується власне ім'я всюдихода - "вогник"), був готовий до 1958 року. Він мав склопластиковий кузовз посиленою несучою основою, незалежні торсіонні підвіски напоздовжніх важелях, постійний привід на передній і задній мости, пов'язані через міжосьовий диференціал, що блокується, блокованідиференціали мостів, колісні редуктори і двотактний мотоциклетнийдвигун. Останній виявився надмірно слабким, мав малий ресурс та нерозвивав належних тягових властивостей. Крім того, пластмасовийкузов виявився надмірно тендітним, особливо враховуючи вимогузабезпечити можливість десантування на парашуті. -049А. До йогорозробки було залучено фахівців НАМІ та Запорізького заводу, які вті роки якраз працювали над проектом малолітражного автомобіля«Запорожець». Для військової амфібії визнали відповідним один ізваріантів двигуна, що проектувався для «Запорожця» — V-подібний, чотирициліндровий, з повітряним охолодженням. Подальші роботи надмалолітражкою та амфібією велися паралельно.
Двигун НАМІ-049А був здебільшого уніфікований із серійним мотором«Запорожця», але мав і суттєві відмінності — насамперед, на«Запорожці» двигун розташовувався ззаду, і не охолоджувався потокомповітря, що набігає, що зажадало використання потужного вентиляторапримусового повітряного охолодження (проте, двигун ЗАЗ-а все однонерідко перегрівався в спеку, а на ЛуАЗ-і, на якому він буввстановлений спереду, навіть незважаючи на великі навантаження, такої тенденції не спостерігалося). Крім цього, замістьпластикового корпусу застосували відкритий сталевий з тентом, відмовилися від міжосьового диференціала, зробили задній міст, щовідключається. Підвіску посилили задля забезпечення можливостідесантування на парашуті. Місце водія розмістили посерединіавтомобіля, спиною до нього сидів санітар, а боки кузова займалиноші з пораненими. Гребний гвинт був відсутній — на воді машинапересувалась за рахунок обертання коліс, так що в порівнянні з«справжніми» амфібіями вона була менш пристосована до плавання, алебільшою мірою до пересування суходолом.
В остаточному вигляді автомобіль отримав позначення ЛуАЗ-967 і ставпроводитись у Луцьку з 1961 року. До цього завод ремонтувававтофургони, виготовляв душові установки та транспортери ТСМ-6, 5для силосних мас.
ред. Розробка та освоєння у виробництві
Освоєння цілини зажадало створення спеціалізованого автомобілявисокої прохідності для сільського господарства ГАЗ-69 виявивсязнову ж таки надто великим і важким для багатьох ситуацій, крімтого, дорогим. Рішення було знайдено у конверсії військовоговсюдихода ЛуАЗ-967 у цивільну версію.
Проектування вів колектив Запорізького заводу. Спочатку автомобільпозначався як ЗАЗ-969. Від військового варіанту він відрізнявся впершу чергу кузовом, який набув більш традиційної форми і втративздатність триматися на воді (але залишився відкритим, хоча і збрезентовими пристібними боковинами). Водія та пасажирів розмістилитакож більш традиційно, але за комфортом та оздобленням салонуавтомобіль недалеко пішов від військового прототипу. У 1964 році наЗАЗ-і було випущено дослідно-промислову партію в 50 одиниць.
На Луцькому заводі на основі цієї конструкції, але з внесеннямчисленних змін, створили свій варіант - ЛуАЗ-969В ЛуМЗ-969В чиЗАЗ-969В). Досвідчені зразки було зібрано у 1965, а наступного рокуз'явилася досвідчена партія. Масове виробництво почалося 1967 року.Через дефіцит агрегатів приводу на задній міст, ЛуАЗ-969В мавпривід тільки на передні колеса, натомість у трансмісії бувспеціальний хвостовик для приводу сільськогосподарської техніки.Двигун мав позначення МеМЗ-969 і потужність 30 к.С.
Було випущено 7438 автомобілів цієї моделі. Необхідних агрегатів, іавтомобіль був запущений у серію в повнопривідному варіанті, якийпозначався як ЛуАЗ-969 або ЗАЗ-969, - без літери. У ті роки ЛуАЗбув включений до єдиного виробничого об'єднання із Запорізькимзаводом, і його продукція деякий час носила позначення «ЗАЗ» (неплутати з досвідченою партією ЗАЗ-969 зразка 1964 року).
Повнопривідний варіант мав дуже непогану прохідність за рахунокгарного завантаження переднього моста, диференціала, що блокуєтьсяззаду, великого дорожнього просвіту, забезпеченого коліснимиредукторами, і незалежної підвіски всіх коліс з великимиконструктивними ходами. Передбачалася до випуску і вантажнамодифікація, але через ряд причин вона не пішла в серію.
ред. Модернізація
ред. ЛуАЗ-969А< br/>
У 1975 році в серію пішов ЛуАЗ-969А з удосконаленим двигуномМеМЗ-969А (1, 2 л., 40 л.С.). Зовнішніх відмінностей від попередньоїмоделі він не мав.
Було випущено близько 30, 5 тисяч автомобілів цієї моделі.
У 1977 році була випущена і партія закритих суцільнометалевихфургонів. У Е.Томпсона в його праці про радянські автомобіліпозначається як ЛуАЗ-969М
ред. ЛуАЗ-969М
ЛуАЗ-969М

>
Загальні дані
Виробник:
Луцький автозавод

Роки пр-ва:1979—1992
>

Дизайн
Компонування:
4х4
Двигуни
МеМЗ-969А, 1197 см³, 40 к.С.
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина:3390 мм
Ширина:1610 мм<
Висота:1770 мм
Колісна база:
1800 мм
Маса:960-1360 кг
Динамічні
Макс. Швидкість:90 км/год
З 1979 року був освоєний ЛуАЗ-969М (у розробці з 1974 року), щовідрізнявся в основному формою, конструкцією та обробкою кузова, атакож оновленою агрегатною частиною.
< Ця модель обладналася, як і попередник, 1, 2-літровим40-сильним двигуном МеМЗ-969А., проте оснащувалась роздільнимприводом гальм з гідровакуумним підсилювачем на передньому контурі.Зовнішність автомобіля осучаснили завдяки зміні панелей передка, зміні форми лобового скла. Двері були обладнані замками, їх бічнівікна отримали жорстке обрамлення і «кватирки», в салоні з'явиласям'яка панель приладів, травмобезпечна рульова колонка і«жигулівські» сидіння.
Ще до запуску в серію, ЛуАЗ-969М отримав високу оцінку на ВДНГСРСР, а в 1978 році на міжнародному салоні в місті Турін (італія)він (як вказується у ряді джерел) увійшов до десятки кращихавтомобілів Європи. У 1979 році на міжнародній виставці в містіЧеську-Будеєвіце (чССР) він отримав Золоту медаль як один ізнайкращих автомобілів для мешканців села.
На базі цього автомобіля був створений аеродромний тягачЛуАЗ-2403.
ред. ЛуАЗ-1302
У 1990 році розпочався випуск ЛуАЗ-1302 з двигуном від «Таврії» —МеМЗ-245, 53 к.С.
Зовнішніх відмінностей від "969М" не було. Машина мала посиленілонжерони, нову панель приладів, додаткову шумовіброізоляцію такомфортабельніші сидіння від «Таврії». Витрата палива і шумністьсуттєво знизилися, динаміка покращилася.
ред. Модифікації
ред. ) - тимчасова версія, передній привід; ЛуАЗ-969 (1971-75) -серійний з колісною формулою 4х4; ЛуАЗ-969А (1975-1979) - першамодернізація, двигун МеМЗ-969А; ЛуАЗ-969М (1979-1996) - другамодернізація, оновлений кузов; Сімейство «1302»
• ЛуАЗ-13021 (прототип) – вантажна довгобазна модифікація 969М узаводському виконанні. Надалі було змінено тип бортового кузова, абазою для серійної моделі став 1302; ЛуАЗ-13021 — серійна вантажнамодифікація моделі 1302. Деякі варіанти цієї вантажівкикомплектувалися КПП від «Москвича-2141» без приводу на заднійміст;
• ЛуАЗ-13021-03 — модифікація моделі 13021 з нормальною жорсткоюкабіною та люком у даху;
• ЛуАЗ-13021-04 — довгобазна вантажопасажирська модифікація моделі1302, створювалася для мобільних ремонтних бригад на обслуговуванніЛЕП та трубопроводів. У здвоєній кабіні чотири місця, на укороченійвантажній платформі можна перевозити до 250 кг вантажу; ЛуАЗ-1302-05 «Форос» — ще одна модифікація моделі 1302, відрізняється дизайном і відкритим кузовом з дугами безпеки;
колісна формула — 4х4
вантажопідйомність — 400 кг
маса спорядженого автомобіля — 970 кг
повна маса — 1370 кг
габарити
довжина — 3430 мм
ширина — 1610 мм;
висота — 1754 мм;
дорожній просвіт — 280 мм;
база - 1800 мм;
колія - ​​1360 мм;
двигун
37-сильний італійський дизель «Lombardini» LDW 1404.
число циліндрів - 4;
робочий об'єм 1372 см³;
потужність при 3600об/хв - 37, 4 к.С.;
крутний момент 8, 47 кгс.М при 2200 об/хв;
максимальна швидкість 100 км/год;
витрата палива — 7, 7 л на 100 км;
максимальний кут підйому 60 %;
максимальний кут поперечної стійкості — 40 градусів;
глибина броду, що долається, — 0, 5 м;
> колеса
— диски — 51/2J/13;
— шини — 186/65R13.
• ЛуАЗ-13021-07 — варіант моделі 13021- 04 з подовженим кузовомтипу «фургон» зі склопластиковим верхом і металевим заднімвідкидним бортом; ЛуАЗ-13021-08 - модифікація моделі 13021-07 дляслужби Швидкої допомоги. Верх - зі склопластику. Для зручногорозміщення нош задня частина кузова подовжена більш ніж на 600 мм, у зв'язку з чим збільшився задній звис. Кузов має чотири двері:однуліворуч, дві праворуч і задню;
ред. В основному прототипи:ЛуАЗ-1301 (прототип 1984 року) - першийваріант ЛуАЗ-1301, по суті варіант 969М, на який був одягненийновий кузов, надалі мотор був замінений на мотор від «Таврії»;
• ЛуАЗ-1301 (прототип 1990 року) - модернізація зразка 1984 року, представлена ​​на московській виставці МІМС-94. Мав масупрогресивних опцій, наприклад - регульована висота підвіски; ЛуАЗ-1301-08 - санітарна модифікація нового варіанту 1301;
ред. Інші
• ЛуАЗ-Прото (1988) — альтернативний прототип ЛуАЗ-1301 з дужесучасним на той момент дизайном та пластиковим кузовом, розробленийу Ленінградській лабораторії НАМІ під керівництвом Г. Хаїнова у1988—1989 роках;
Двигун — МеМЗ- 245 («Таврія»);
Коробка передач — 6-ступінчаста, синхронізована, дві перші передачі— понижуючі; (6х6) плаваюча вантажівка підвищеної прохідності набазі вузлів і агрегатів ЛуАЗ-1301 прототипу 1990 року з дизельнимдвигуном; ;
• «Лунохід» — за колісні редуктори, що надають автомобілюподібність із цим планетоходом;
• «Луїза» — народне прізвисько;
• «Лумумзік» — від позначення ранніх версій ЛуМЗ-969
У Казахстані його називали "фантомас" за зелене забарвлення першихмоделей