LED пересвіт салонного освітлювача

Почну з того, що підкреслю, що для мене вся радіоелектронікаасоціюється з магами, шаманами, чаклунством та відьмами. Є люди, які з радіоелектронікою на "ти", є на "ви"... Я А завжди їїшарахався, і обходив реально десятою дорогою.
Навіщо я це все розповідаю?
Та просто звернути увагу, який я створив для себе "подвиг":
< Я створив "франкінштейна" - не менше!
Я зробив хустку для салонного плафона зі світлодіодами методомЛУТ.
Що це таке - розповідати не буду, дуже допомогло ось цепосилання.
Отже, по порядку:
Робимо виміри
Створюємо заливку в Sprint-Layout, і роздруковуємо на обкладинціглянцевого журналу
робочий стіл)
Перекладаємо праскою, перша спроба не вдалася(
Друга спроба вийшла краще
то їх виправити можна звичайнісіньким перманентним маркером длямалювання на CD дисках, і не потрібно ганятися по радіоринках замаркером для плат.
Моя травильна лабораторія
Плата на пінопласті прикріплена на двосторонній скотч, і служитьручкою-поплавком — дуже зручно, не потрібні ніякі пластиковіпінцети, і пошуки плати на дні
Далі змиваємо тонер розчинником, наносимо флюс і лудимо доріжки (тепер я і такі слова знаю))) )
Починаємо впаювати світлодіоди< Подивившись на всюрізноманітність світлодіодів, їх характеристик, і особливостейпідбору резисторів, найпростішим рішенням було купити світлодіоднустрічку, і повипаивать готові "супові набори" з 3х світиків таодного резистора. Помилкою була спроба випаяти світлодіоди звологозахистом, при її відриві від стрічки, вона нещадно псуваласвітлодіоди. Купив без вологозахисту, і справа пішла веселіше.
Всі світлодіоди на своєму місці
Платки в плафоні
Ось так горить у машині
Яка була мета цієї ситуації, мене напружувало те, що при довговідчинених дверях, лампа центральної секції сильно гріла плафон. Доречі, до переробки тільки центральна лампа горіла при відчиненихдверях, штурманські вогні з боків включалися повзунками на плафоні, тому не використовувалися зовсім. Саме освітлення мене цілкомвлаштовувало. Результат… Фіг Вам, плафон все одно гріється, хоч інапханий світлодіодами.
Ну а другою метою було отримання безцінного досвіду, і доказ собі, що мені все "по плечу" - мета досягнута, я задоволений)< br/>
На черзі "грамотний" пересвіт всієї торпеди, вже зі стабілізатораминапруги (у моїй першій роботі я тільки пробував свої сили, і йогоне ліпив), і з регулюванням яскравості.
До речі, про яскравість, я брав світлодіоди не 5050, а 3528 — зрозрахунком, що мені не потрібне "зварювання" в машині. Але навітьїх вистачає на те, щоб увечері "ловити зайчиків" навіть якщомиттєво, на мить затримаєш погляд на своїй першій радіоелектроннійроботі. Висновок:Якщо хтось хоче, але боїться братися за паяльник —беремося сміливо, все вийде!