Аномальний мошкопад)))

Повернувшись із Києва, звернула увагу на те, що машина після трасичиста. Ого, подумала я, у нас уже майже як у Європі! ))) Але що ябачу, підійшовши вранці до Кирила, для того щоб відбути на дачу? ..Такого дива в мене ще не було. Трасі, але що б упіймати стількибіологічних самогубців... Ну після дачі я і так планувала, щобКирюха прийняв водні процедури, так що їдемо ми з ним у селоОброшине, на вулиці +35, прибита на капот мошка прикипає до ньоговже зовсім намертво…))) На дачі кондиціонера немає, ми Навітьмісцевий трилапік (догодив у капкан пару років тому, відгриз собілапу що б вижити, і тепер прибився до нас) лежить у тіночці…
4
5< 6
Я і Кирю не стала заганяти на імпровізоване паркування біля лазні, яку спорудив для мого Кирюхи тато, а залишила його в тіні біляколодязя.
14
Ну та ще один невеликий огляд львівської мийки. Ця скромніша, ніжта, яку я демонструвала недавно… Тут не так гламурно, хоча плазма враковині рукомийника теж присутня)))) Але зате як то юутней і подомашньому. У результаті ми вимиті, очищені та готові до трудовихбуднів стоїмо на законному 17 місці прямо під вікнами 9-поверхівки, де я живу.
13