260 км за 6 годин(((

Попрацювавши після Різдвяних канікул тиждень, я зрозуміла, що ще ненагулялася))) І вирішила відправитися в Косинські Термали. Взимку ятут ще не бувала, була тільки ранньою весною, влітку і пізновосени… Захотілося екстриму у вигляді купання під м'яко падаючимибілими пластівцями))
Добре виспавшись, визирнувши у вікно, побачила, що сніг валить навсю (а мені саме це і треба було), взявши 2 купальники і халат, сіла у Кирюху, налаштувала навігатор на відбите місце, подивилася, що він мені пропонує проїхати 260 км за 3 години 42 хвилини, посміхнулася (влітку я цю відстань пролітаю за 2, 5 години) тапоїхала!
1
2
У місті снігоприбиральної техніки не було, але до цього нам уЛьвові не звикати))) Але її не виявилося і на трасі!
Спершу можна було досить жваво їхати слизькою колією, але передВоловцем почав спостерігатися кірка з фур... Це вже сьогодні, повернувшись благополучно додому, я прочитала, що через непогоду вЗакарпатській області з 12 годин 13 січня введено обмеження на рухвеликовагових транспортних засобів на автошляхах М-06 Київ-Чоп
5
Ці місця завжди були небезпечними для водіїв . Особливо зараз, колина дорозі — лід та кучугури. На перевалах важко. Машини йдуть, одназа одною забуксує, якась машина завадить і так створюється пробка.На в'їзді та виїзді у черзі по дві сотні авто. ДАІ пропускають поодній. Якщо долає підйом — надсилається наступна. Коли застряє, надопомогу приходять тягачі МНС чи трактори мешканців довколишніхсіл. Буксують машини часто через відсутність на колесах ланцюгів.Водії не поспішають їх чіпляти. І нарікають на інших… А в тоймомент я подумала:Ого! Ось і я, нарешті спробую, як це — їздити позимнику ... Я не врахувала одного, що зимник проходить рівнинноюдорогою, а я в горах! Першу пробку досить жваво об'їхала, а вдругій застрягла, бо якийсь пацан на лачіті мало того, що непобачив моїх аварійок, він ще й не почув досить гучних фа-фа, щовидаються моїм Кирюшом, і виліз із правої смуги прямо переді мною.. Довелося зупинитися ((( І тут я встала. Не можу сказати, що вмене багатий досвід їзди по льоду в сніговій каші під гірку, але яне з полохливих, і чітко знаю, як треба діяти в таких ситуаціях.Але без допомоги трьох молодих). МНС-ників, які мене штовхнули, я бне виїхала, тому що ззаду вже підтискала колійка легковиків…Загалом виїхала, закурила і поїхала далі))) А далі на мене чекаличудові Косинські термали! Правда кайфу від перебіжок між теплимибасейнами в мокрому купальнику я не відчула, тому просиділа майжевесь час у лазнях, благо їх там сім, я із задоволенням відбула нанічліг на віллу Олена. Місце чудове! Чисто, тепло, затишно.Господарі ще й нагодували шашликами плюс до всього))) Нанаступний день я вирішила з'їздити в інше місце - в оздоровчийкомплекс "жайворонок" у Берегові. Там знаходиться єдиний в Українікритий термальний басейн, а мені це й треба було! ЗагаломЖайворонок справив на мене гарне враження, але більше 3-х годин тамробити зовсім нічого…
Один критий басейн.
7
9

Два невеликі теплі на вулиці.

10
І один прісний без підігріву.
11< 12
І все! Лазні не працюють. Є кафушка з ход-догами та чаєм. Аленіякої смачної угорської кухні! Пляскалася трохи в критому, зробиламасаж, пробіглася до холодного, але так і не ризикнула туди буввтихнутися))) Зголодніла і поїхала шукати бограч. Дуже смачно!