Давно, оооочень давно я нічого не писав, хоча матеріалу зібралося пристойно. Правда інформацію для записів можна і з пальця висмоктати, але у мене рука не підніметься писати про таке) Тому вітайте на екранах ваших моніторів "повернення блудних мандрівників". Отже, поїхали... - Ні, не поїду я з тобою! - Але чому ж? Адже ми так про це мріяли, ми ж все вирішили, а тут ось такий поворот! Могла б ця історія і так початися, але ні)
Коли не знаєш де ховатися від спеки, яка знаходить тебе, куди б ти не втік - будь то гараж, двір, будинок, сінок, пляж, каміння на березі річки, вони, до речі, нагріваються так, що й ходити неможливо) Рятує кондиціонер, і відчинені навстіж вікна/двері вночі - для тих у кого немає кондиціонера) І тільки влітку я почуваюся так, ніби мене прихистили якісь далекі родичі, навіть не підозрюючі про моє існування) Вся справа в тому, що вночі спати на ліжку так жарко, що рятує тільки ніч, проведена в дуже міцну з плінтусом і килимовим покриттям. Ну а так, як ми з Вами люди все-таки культурні, то поділяє мій овал обличчя та палас, на який якось упав шматочок оселедця з новорічного столу, надувний матрац, куплений саме для таких цілей. Але біда не лише в цьому. Інші 330 днів на підлозі в передпокої ніхто не спить, то природно вночі організм звикає спокійно розгулювати по кімнаті і буцати ногами молекули повітря, що мирно літають. Але ж улітку там, на березі прозоро чистого озера, де співають червоні каркаду... Крака... Коротше величезні червоні папуги...Стоп. Папуги = то вже з моїх снів) Одним словом, батько, коли з ранку випускає кота на вулицю, то частенько буцає замість пари кисень-водень-азот і що там ще літає в повітрі, солодко сплячого, розкладеного форменою зіркою МЕНЕ. Природно папуги вмить зникають, батько офігевает, лякається, потім вибачається. А я ж почуваюся підбитим собакою) Так, це вступ і нагадування про те, яке спекотне, миле, довгоочікуване літо у нас. Але знову якісь зміни в погоді, чи природі - не пам'ятаю як співалося в пісні, але стало холоднішати. Не те щоб сильно, але для літа - незвично. На річку не поїдеш, велосипед так само стоїть зі спущеним колесом, тому на думку спадає геніальна ідея - настав час оновити портфоліо машини. Як виявилось, цього разу наші зйомки залучили пристойну кількість народу (за нашими мірками). І всі мали старі костюми/сукні/штани/шузи/всі справи. А я стою, сверблю свою кудлату ріпу і розумію, що одягти мені нічого. Шум підняв, всі вже готові їхати, а мені тупо нема чого одягнути. Тут як завжди на допомогу приходить мама) Організувала мені костюм радянського пошиття, пару кепок, на тренуванні кілька років тому були стирені кеди "маде ін кудлаті 80-ті" і ось він - образ добродушного хлопця тієї епохи) А ось місце де будуть гасити настільки колоритні люди варто було пошукати. І тут я згадав, що у мене в селі начебто збереглося все те, що було раніше. Значить їдемо біля села. Невеликий відступ:місце насправді дуже гарне. Я все дитинство тут провів і тому згадую про це село з усмішкою на обличчі. Вперше навчився їздити велосипедом саме тут, скільки колін було роздерто, скільки голів пропущено на полі біля будинку Діми СкриПИ (скрипа, патамуша Скрипченка), скільки народу я перекостиляв, а як корів ганяв… Ай, стільки спогадів. І так боляче іноді дивитися і бачити як десь на горизонті розтягують останню цеглу з колись величезного колгоспу, як заростає дорога до лісу, якою раніше їздили військові автомобілі на якусь військову базу, від якої напевно зараз не залишилося взагалі нічого . Як берег річки загажується величезною кількістю очерету. І ніби нічого такого, але мати каже, що тут раніше не цівка бігла, а РІЧКА, з чудовим берегом, чиста, люди купалися. А тепер… Страшно навіть підходити…
Ну ось ми і тут. Вбрання одягнені, валізи дістали, штативи встановлені. І помчали… Серпень 13го)
Ось він - образ молодих, вихованих, культурних, освічених хлопців
- Гля! Який смішний типочик. Думає, що якщо з міста, то йому тут все можна. - Ага, я просто сміюсь. Понаїдять тут всякі. - Та ну його нафік. Слухай, я тут Вальку думав зводити на фільм. Тут у клуб завезли цього, як його… Щось вульгарне… А! Челентано, "приборкання норовливого". Кажуть нічого такого. - Подобається, так? Ти знаєш, таким як вона, подобаються романтики, щоби на гітарі грав, там пісні співав. Ну і фільми теж добре, молодець, розумієш) - Ну подобається ... Але я ж не вмію грати - Аааа, так це справа поправне. Мене тут ось дід, як приходив від сусідки (а тільки вона йому й продає самогон), то він таким прийомам мене навчив. Зараз покажу, там нічого складного немає - Во, зрозумів? Все легко. - Ну а так, немає нічого складного. Опа, он Здається і Валя твоя. Валь, привіт! - Ти че, вона вже почує - Та не хвилюйся, я так сто разів робив. Щас забацаєш їй ту, що тільки що розучили. - А їй сподобалося) - Особа в неї якась похмура. - Та ні, то слова просто мудрі. Йо, ховай пиво, дядько Вася геть здається іде. - Ща етикетку зірву і ніхто не зрозуміє, що ми пили.
- Ось що означає - голова)- Чуєш, а що це за машина? того ж, міського- Добре живуть - Жигулі, єпт. Це тобі не Інвалідка Іван Федоровича. - Та там у багатьох такі. - Слухай, а давай геть Федько попросимо нас сфоткатися, га? Він якраз собі фотоапарат купив. - Давай, поки той не прийшов - Валько! Давай до нас. А ти гітару впевненіше тримай. - Так, ідемо, здається інтелігент повертається. - Він че, сюди її привіз вчитися їздити? Не-не-не, жінка повинна на кухні стояти, а не за кермом сидіти
- Згоден.
- Он і Валя мовчить - згодна означає.- Пішли геть краще на майданчик? - Погнали. Незабаром пісні за заявками на радіо почнуть запускати.- По-во, під музику веселіше.
Як же тут все-таки красиво - Ага, не те що в місті - Гля, той інтелігент уже й Вальку до себе забрав. Че, фотограф дуже гарний? Ану пішли подивимося, що він там робить. - А красиві ж!
- Ага
br/>
- Ти не вказуй. Хочу і буду. Давай бери Вальку, погнали додому. Всі події, герої та їхні імена вигадані, тому не штовхати ні за що. Фотографії робилися для себе, та й щоб було що згадати) Ось такий у мене один серпневий день був)
"- Пішли геть краще на майданчик? - Погнали. Незабаром пісні за заявками на радіо почнуть запускати.- По-во, під музику веселіше.
Як же тут все-таки красиво - Ага, не те що в місті - Гля, той інтелігент уже й Вальку до себе забрав. Че, фотограф дуже гарний? Ану пішли подивимося, що він там робить. - А красиві ж!
- Ага
br/>
- Ти не вказуй. Хочу і буду. Давай бери Вальку, погнали додому. Всі події, герої та їхні імена вигадані, тому не штовхати ні за що. Фотографії робилися для себе, та й щоб було що згадати) Ось такий у мене один серпневий день був)
"- Пішли геть краще на майданчик? - Погнали. Незабаром пісні за заявками на радіо почнуть запускати.- По-во, під музику веселіше.
Як же тут все-таки красиво - Ага, не те що в місті - Гля, той інтелігент уже й Вальку до себе забрав. Че, фотограф дуже гарний? Ану пішли подивимося, що він там робить. - А красиві ж!
- Ага
br/>
- Ти не вказуй. Хочу і буду. Давай бери Вальку, погнали додому. Всі події, герої та їхні імена вигадані, тому не штовхати ні за що. Фотографії робилися для себе, та й щоб було що згадати) Ось такий у мене один серпневий день був)

VaZzeRбув 2 роки тому
30










Коментарі(5)
G-man4ikбув 8 місяців тому
Євген Джусупів
Їжджу на Audi 100 Перехідна і ще 1 машина
Суми, Сумська область
Кльово
santa-ormбув 7 місяців тому
Едуард Санта
Київ, Київська область
Клевий комікс)