заміна акумулятора

Не можу упустити і ще одну важливу віху в новому житті машини.
Власне заміна акумулятора — процедура рутинна і банальна. Дещонезвичайні були обставини, які її зажадали.<
Треба сказати, що акумулятор, який дістався мені з повернутоюмашиною, поводився добре і ніяких приводів для занепокоєння невикликав, особливо зміцнився я в цій думці після того, як побачив, як бадьоро крутить він движок у процесі виміру компресії.
Однак, підступність цих створінь таки не має меж (і я не впершепереконуюсь у цьому).
Загалом, ще на початку літа по дорозі на дачу звернув я в лісок напару хвилин за життєвими потребами.Заглибився метрів на тридцять, зупинив машину біля кущів, вийшов, зробив справи, сів назад укрісло і повернув ключ, збираючись запустити двигун. Все згасло...Фантастика, — подумав я, невже за кілька хвилин фари (а я їх невимикав), посадили акумулятор? Загалом вимкнув усі споживачі, зачекав хвилин п'ять, щоб акумулятор хоч трохи перевів дух і зновуповернув ключ. Стартер цього разу в'якнув веселіше, але сил у ньоговсе одно не вистачило. Ну от, заїхали в ліс, — подумав я, озираючись навкруги. І тут бачу, що кущі на підйомнику ростуть імашина значить — теж. Ну далі справа техніки. Удвох з дружиною мирозгорнули машину носом униз, підштовхнули і з ходу мерс завівся якмиленький. Далі була дилема:повертатися до Києва, де магазини такупити акумулятор можна без проблем чи таки їхати на дачу, розраховуючи, що дістанемося, а там є зарядне і взагалі в разі чоговпораємось.
Поїхали на дачу. Дорогою ще раз перевірив стан агрегату. На вершинігірочки на трасі вимкнув двигун і спробував негайно завести. Ні, невийшло:акумулятор помер безнадійно. Довелося знову стартувати зходу, благо розігнатися з гірки було легко:зняв з ручника іпокотився. Тепер мешкає під капотом.