тонування

Насправді про тонування тут буде не за здоров'я, а за упокій.
Тонування скла — справа дуже поширена. Але особисто я її нелюблю.
/>
Однак машина мені ще в 1998 році дісталася з тонуванням поколу.Плівка була якоюсь крутою, відливала веселкою, але я вирішивїї відразу прибрати. Що впорався за годину-півтори.
А ось на плівку заднього скла з бритвою йти війною було інебезпечно і нерозумно:там нитки обігріву. Благо що вона не так ісильно заважала.
Але ось до моменту повторного повернення машини плівкапотріскалася, задубіла і покрилася мережею дрібних тріщин.Врезультаті в дзеркалі заднього виду банально нічого не сталовидно.
Варіантів було два:просто поміняти заднє скло і спробувати плівкуприбрати. Розсудивши, що перший варіант завжди можливий, взявся додругого. Перепробувавши кілька засобів, визначив, що вонарозпадається в 647 розчиннику. Терти довелося дуже довго таакуратно, щоб не пошкодити нитки обігріву. Швидкість — приблизноквадратний дециметр поверхні скла за годину плюс рясне вдиханняпари. Зазвичай сил поки не одуріваєш, вистачало на один-два підходина день. Отак я проводив карантин на дачі. З кожним підходомвіконце ставало дедалі більше, стало приємно дивитися в дзеркалозаднього виду і це надихало. Ось фото якогось проміжногорезультату, щоб був зрозумілий процес.

br> Загалом, вбив я на це з перервами не менше місяця.Натомість тепер як у людей