Ось так і живемо. Частина1

Ну, що… схоже і я дозрів для створення «мемуарів».
>

Прийшовши до клубу, озирнувшись, як тут і чого тут, я через піврокупридбав УАЗ 469! І маючи йому було дано-Агроном.

<
Техніка була надійна, хоч і 1977 року випуску.Це був чудовийтренажер.Їхав він скрізь і всюди, але треба було постійно включатимізки.
Повністю стандартний він не прощав помилок і сідав на мости, алезгодом кузов прийшов у повну непридатність Стало питання прокупівлю іншого авто. Не дуже хотілося... Душа вимагалатуризм! Хотілося повної автономії.Десь далеко від усіх постояти знаметом табором, проводити вечірню зірку ну і вся така байда вцьому стилі.Потрібен був новий пепелац! Та такий, що б ще й згравіцею! Щоб літав не тільки «так», але ще й «ось так». У ньомуспати. Вибір упав на два авто. Патрол, який Нісан у 60-му кузові, іконкретним автомобілем марки Toyota Land Cruiser 60 4.0D-продається Шуриком. Тільки Патрол набагато важчий і дорожчий. Аледизайн Патруля просто ставив мене на коліна… Подобається він ісьогодні! Подивіться на Банкомат Банкіра! https://megadriver.org…patrol_gr_i_y60/andrevel/…немає слів! РЕЧ з усіх великих літер! Ось тільки на Патрол 14-15 тисяч не було ... Та й машини потрібноїне траплялося. Шурик же виставив за свою шістдесятку червонець! Сука, півроку не міг знайти місця! Настав новий рік. Готуваласяклубна вечірка із цього приводу. На жаль довго було гуляти т.К.увечері був поїзд у відрядження. Після кількох трійку чарок булооголошено перекур. Ну і ясна річ почалися розмови… У ході дебатівбуло «пропущено» ще пару чарочок. І тут хлопці кажуть, що на Тойєтупрацюють знижки. Я взяв сигарету підійшов до Сані. Діалог бувприблизно наступним:
-Привіт, Тойоту ще не продав?
-Так ні.
-Скільки хочеш? Тобі 8500$
-По руках!
І я простягнув свою клешню. Рукостискання закінчило угоду! Тутззаду підійшла дружина і я відпустивши руку Шурика кажу їй:«Зая, ятільки купив машину! » А вона у відповідь: "ну ти глянь, відпустилана дві хвилини і на тобі ..." Після чого всі розсміялися! Ось так яі став власником TLC-60! 5.01. 2008 ми ще раз зустрілися для обмінудокументів та грошових знаків, та й урочистої передачі автозвичайно! Тепер треба було якось показати дружині ахтомобіль! Подіяза важливістю була порівнянна з проханням руки та серця! Агрономавона не дуже любила і часто говорила погані слова на нього. Аособливо якщо на ходу разом з килимком нога йшла під підлогу вдірку, відчинялися двері, або відбувалися ще якісь звичайні, штатні, і цілком нормальні ситуації. Загалом я під'їхав до будинкуі запустив дружину в машину. Побачивши УАЗ вперше, вона з порогапід'їзду запитала, що то за металобрухт? Тут мовчала... Ми їхали, ана мовчала... Мовчала й мовчала. Не витримав я! Як машина, кажу, щомовчиш? Чи знову брухт? А вона мені у відповідь так тихо ім'яко-«…хороша машина, піде» Ну думаю от і долоньки- Апарат булоприйнято в сім'ю! У машині не було бамперів, підвіска була просілаі вимагала заміни. Та й ще трохи невеликих мінусів. Але загалом цебув той апарат, який і хотілося!
Питання з бамперами поки що не дуже хвилювало. Більше цікавилапідвіска ... В інеті ознайомившись з цінами стало сумно, алезрозумів, що все одно не так все і плачевно. Потім згадав, що можнаперекинути ресори на мости. Але в інеті було знайдено паруфотокамерікосів і тиша… Стало сумно… Чогось хотілося, але чого? Штатної підвіски було замало. А хотів поставити великі колеса, іприводити машину.
Приїхавши в черговий раз з відрядження побачив, що навернулисядвірники. Причому полетів сам механізм. Всі дороги з купівлі новогодевайсу вели до Москви. Приїхавши до столиці, чергове відрядження, через пів години телефонних дзвінків мені дали телефон Сергія зісловами:«По 60-кам він у Москві один у кого є практично все! »Набравши його номер я дізнався, що є така хрень і нова і б/в.Наступного дня з ранку, відпросившись на годинку в офісі, я поїхавдо Сереги! Приїхавши отриманими «координатами» я заїхав натериторію якоїсь старої автобази і мова відібрало ... Точнішепросто порвало Андрюшку, знищило- одним словом я а @ уел! У дворістояло три шістдесяти на перекинутих мостах! До мене підійшовмолодик і запитав:«Ви Андрій, ви з приводу двірників? » Ну а я вмоєму стані… «Та які нах двірники… Глянь якась хрень стоїть… іпішов лазити під машинами… Коли «попустило» я пішов у бокси шукатицього Сергія. Твою маму а в боксі ще на підйомнику така ж висить... Коротше кажучи двірники я все-таки купив, але мій розум бувпохмурий! Через пару днів я знову приїхав до нього ... Тампознайомився ще і з Вовою Соляркіним. Вова, якщо ти читаєш ці рядкитобі велике привітання з Києва! Поговоривши з хлопцями булоотримано багато інформації. За такої ситуації з не рідного залізаставилися тільки листи ресор (крім корінного і підкореного) відУАЗу. Вони добре працюють при різних ступенях вигину ... Або як щеправильно сказати? При діагоналі вони не бояться сильних прогинів.Коротше їм насрать в який бік і як сильно прогинатися! Мало того! Ресори з часом мають стати прямими, і це буде саме те! Підвіскастане м'якшою та комфортнішою! Ставиться ще кермовий черв'як з80-ки якоїсь американської контори подовжений і поворотні важелі (кріпляться на поворотні кулаки) теж якоїсь американської контори.Решта все рідне, але з переробками. По роботах на все про всі тритижні!
Спокою я не знаходив ... Плюси були на обличчя:По-перше - У моємувипадку підвіску міняти однозначно! Друге-треба було машинупіднімати під 35-ті тапки! Третє- в ході переобладнання ресори таплити кріплення ресор переходили на верх. І Панчоха знизу була«голою». Два п'ятки йшли на гору, що суттєво збільшувалопрохідність. Четверте-ХОЧУ СУКА! З мінусів-висота підвіски +25смвгору. Втрата стійкості на косогорах. У результаті, через тижденьбиття об стіни головою було ухвалено рішення їхати і гнати з собоюмашину на переробку! Колеса були куплені. Диски обіцяв Серьогазнайти. Гроші в кишені.
26 червня 2008 року о 5.30 я рушив у відрядження до Москви, але вжене на поїзді, а на Тойєті.
Машина була залишена на три тижні у боксах у Серьоги . За цей часнайцікавіше, що всі роботи проводилися в основному з передком.Задній міст був перекинутий за один день. У Серьоги моя машина зтаким замовленням була далеко не першою. Як то кажуть, рука вженабита.
Спочатку передній міст повністю від'єднують від авто і «закочуютьпід ресори. Потім його «провертають вперед, щоб прибрати кут напередньому кардані (з боку мосту). Потім замінюється штатнийпередній кардан на інший. У нового з боку роздатки подвійнахрестовина. Вона «згладжує» кут вдвічі. Потім, ріжуться панчохи врайоні поворотних кулаків і виводимо кастер з 11 градусів на -1, івся ця справа проварюється зварюванням. Із заднім мостом меншихробіт. Він також нахиляється, але це не впливає ні на кардан, ні нащо інше. Єдине довелося пожертвувати рушником. При повороті мостатрос ручника опускається вниз і як ківш збирає всі гілки, палиці таіншу хрень. У результаті він затягує колодки чи просто обриваєтрос. Під час п'єси було вирішено поставити по два аморти наколесо. Тоді вже було вирішено їхати на Арктик трофі технічкою. Іцей девайс не був зайвим. Загвоздка була лише з дисками. Виліт маєбути -70! Інакше затиратиме колесо про другий амортизатор. Дискипродавав товариш Серьоги (на мою думку Діма його звали. Зараза ім'язабув… Ось, млинець, де його гараж пам'ятаю, машину пам'ятаю, аім'я забув) але він ще не купив собі інші, на заміну цим.
Три тижні тягнулися довго… А ще один із Серьогін хлопців сильнорозбив собі палець і вибув із будівництва… Дисків не було і термінвидачі машини перенісся на тиждень! Я реально міг запізнитись нафестиваль. Але Серьога сказав, що у четвер машина буде готова! Терміново купили диски. Виліт мінус п'ятдесят шість або щось біляцього- це був найбільший виліт на Таєту в Москві.
На таксі діставшись Сергія я йшов до воріт боксу. Раптом на зустрічвийшов Серьога. Привітавшись, він запитав, чи готовий? Я говорю, мовляв так, відчиняй ворота! Піпець, і вони відкрилися… Твою матір…На мене дивилися фари мого автомобіля, який був пофарбований у мійсірий колір, але це був не мій машин! Я знову втратив дар мови… Намене на власні очі (фари) дивився реальний боєць! Подивіться поДискавері передачу "крутий тюнінг" і ви зрозумієте, що я пережив.Простягаючи ключі, Сірий запитав ти на вантажівках їздив? Я кажуні! Ну то йди вчись. І він мене підштовхнув до машини. Закинувшисумку на заднє сидіння, я охренів від її висоти! Коли стоїть чужамашина - це чужа. А ось коли бачиш, свою ось таку, просто себе неконтролюєш з виразами, та іншою байдою! Коротше, завантаживши всестаре залізо в Тойєту я 24 липня рушив додому, а вірніше на фест.Часу було-добу! До речі, заразом був повністю перебраний переднійміст. А ось із бамперами не склалося…
По дорозі був узятий на борт попутник. Хлопець із Казахстануавтостопом добирався до Криму на Казантип. Причому йому ще хотілосязаїдати до Дніпропетровська далеких родичів. Почастувавши хлопцяобідом він вирішив їхати зі мною до Києва, а від туди до Дніпра! Ось і добре. Вдвох щось веселіше. На кордоні почалися проблеми…
Коли я в'їжджав до Росії мені тимчасове ввезення дали лише на дватижні. І навіть за гроші не захотіли збільшити термін. Мовляв, уМоскві є контора, вона продовжить. Але в тій конторі черга здалекобоїв та інших «туристів» вишикувалася на дві доби. Я плюнувна все це і поїхав… А от на Російській митниці через це почалисяпроблеми. Коли я подав документи, мені повідомили, що маюпрострочене тимчасове ввезення. Після чого попросили відігнатимашину і підійти з документами. Товариш у формі дуже ввічливо такультурно почав розповідати, що це є порушення, яке тягне за собоюштраф. Я говорю, що я в курсі, поламалася машина і замість тижня ятам місяць запчастини чекав. Готовий рублем і доларом спокутуватисвою провину. А він мені, також ввічливо, давай лекцію з правилмитного законодавства та іншої ранні читати. А думаю як гадзавертає, напевно дуже багато хоче ... Я йому - сума, сума яка, авін знову - зачекайте, будуть складені документи ... І т.Д. Ну, вумі в себе вважаю, на паливо є, ну баксів сто дам, двісті стеля! Ітут чую крізь свої підрахунки слова:штраф від 700 до півтори тисячірублів. Зважаючи на те, що ви були на СТО, максимальний штраф я неможу вам призначити. Але ви не можете підтвердити це документально.Тому і мінімальний також не для вас. Обмежимося штрафів у тисячурублів! Я й охренів! Кажу вам кожному по тисячі і я поїхав... А вінмені не поспішайте. Я мушу скласти документи. Це стандартнапроцедура, хвилин на 30-40 не більше. Чекайте, я запрошу вас напідписання! Від подиву я практично в слух почав матюкатися! На«Ви», чемно, я йому грошей давав цілу купу, а він 1000 і то в касу…Мамо, де я? Ущипніть мене. Такого не буває!
Після багаторазових питань «Ще довго? » І написаною пояснювальною япочав писати заяву, про прохання заплатити штраф, у розмірі тисячірублів, від мого імені митний персонал, і мало не за понятих япередав 1000-ту купюру (номер купюри був занесений у заяву) інакшепотрібно чекати понеділок і після підписи начальника митниці йтиплатити! Ахренеть! Це не наяву! ТАК, СУКА, НЕ БУВАЄ! Але як би тамне було за чотири години мене випустили! Десь близько 7-ї ранку явисадив хлопця між Биківнею та Києвом. Залишивши йому півтинникгривень, карту України та найкращі побажання ми розлучилися. Вінпішов спати в посадку А я заїхавши в гараж зібрав речі, заскочившидодому забрав Ірину (дружину), хавку і одразу ж поїхали на фест! Ана фесті вся братва! Ну і зрозумілі фрази- Ні хріну собі! Ролик, тищо? Це що? Ти його анаболіками годував? …а нука-нука, як, як? Анаболіки? Ну тоді я і вирішив дати ім'я йому-Анаболік! Пів рокуголову ламав, а вийшло все як завжди само собою. З цього моменту ідо цього дня ім'я так і не змінилося. А далі він обзавівся лебідкоюКамап 9000. А згодом і кевларовим тросом. Рафік зварив переднійбампер, багажник на дах. На багажнику примостилися по колу туманкиХелла. Ось тільки наперед напевно треба було ставити чотирипрожектори далекого світла, а в мене стоїть два дальні, два робочісвати. Ось у такому вигляді Анаболік і попер на Арктику.Завантаження було по самий дах + Пірат (штурман)! Камені, торфовищаДНК (димка) на буксирі 400км - політ нормальний. Машинка показаласебе на п'ять із плюсом! Після приїзду в Київ-ТО, заміна колодокгальмівних. З виявлених мінусів по поїздці було виявлено наступне -потрібно ставити тягові, 4, 88 головні пари. На підйом по трасі на35 тапочках часто доводилося переходити на знижені передачі. Деколибуло другий багато, а третя не витягує. Після пошуків в інеті тадзвінків по друзях, через три тижні вони були придбані. І взяв щезаднє блокування ARB.
А руки свербіли взятися за салон. Хотілося зробити правильнийекспедиційник! Знайшов конторку, яка мені поставила систему відеоспостереження. І на моє прохання зварганила поличку на стелю. Уполичку лягли дві радійки-СіБі та УКХ діапазонів. Також встановилитам длок відео реєстратора на дві камери-перед і зад. Зроблено тамдва маленькі бордочки із замочками. Упакували перетворювач 24 -220В та 24-12В. Так кинули пару прикурювачів для підзарядки різнихмобілок та інших аксесуарів. На тильній стіні оселилися дві розеткина 220. На всякий «пожежний» випадок у надра консолі було упакованоакумулятор на 12 вольт і зарядний пристрій до нього. Так, що привтраті бортової напруги, рації і світло в салоні + магнітофон і GPSякісь пару трійку годинників протягнуть. У ході юзанія виявилисявсякі дрібні недоробки, які зараз доведеться усунути. Втратив, щоправда, люк. Але я його рідко відкривав. І за рік жодного разу невідчув дискомфорту. До речі, поставив ще ксенон.
Перед поїздкою до Африки, Рафік зварив задній бампер, який ще йслужитиме ресивером. Компресор Віар на 24 вольти, набір під ресиверз фітингами та реле вже придбано.
Але поки що на першому місці кап. Ремонт кузова За цей часз'явилися «осередки», які не дають мені спокою. На веснупогоню.
За весь час із поломок згорів стартер. Який того ж дня булозамінено на новий. І в задньому мосту «повалилися» сателіти. А, щепровернуло підшипник передній правий, на маточині. Ступицю замінивна іншу (б/У) бігає і зараз.
Ось такі пироги-хлопчики та дівчатка… Коли че забув, згодом можнадописати.
Про плани на майбутнє- скажу одне-їх багато! А думок ще більше! Потім і напишемо про все потихеньку. Поки вся ця справа писаласяабо писалася (кому як зручніше в плані наголосу) 27.03.10 Анаболікбув відігнаний з місто Смілу для кузовних Робот. А вже 1.06.10Анаболік став на фарбування. Але про це попереду!

Порив другий! Продовжуємо…

Ну че, і знову драсті. Надворі 20.11.11. Кінець року. Як проживАнаболік 10 і 11 рік.
Так, 2010-й був ознаменований кухарем кузова та подальшим йогофарбуванням.
У місті Сміла є майстер з кузовщини. Слава його дійшла до Києва.Телефон дав друг і сказав, що варить на совість і як для себе. Осьі погнав я Анаболіка… Номер телефону загинув разом із старимтелефоном. Але кому потрібно, я думаю, телефон знайдемо. Так осьбуло сказано, що терміни будуть три тижні, а вартість 20.000грн. (приблизно 2, 600-2, 700 президентів) Але відразу попередив, щозалежно від металу, який піде на латки, ціна може зрости.Потиснувши руки, машина була залишена. А потім був телефоннийдзвінок. Майстер сказав, що різати перестав - почав варити! Т.К.
ще пару надрізів і кузов просто розпадеться! На моє прохання булизрізані нижні частини задніх крил. Так свого часу зробив Одісей.Задній бампер загортав і йшов до задніх арок. Так і захист краще ідля ресивера обом майже вдвічі більше. Агрегат був пригнаний зфарбування прямо перед фестом. Поварений та пофарбований повернувсядо родини.
Бюджет всього і вся 2900 єнотів (200 з яких були чайові. Рідкоплатиш гроші із задоволенням! А тут саме той випадок)
Після фесту особливих поїздок не було. Змоталися до Криму.Випробували спалку.
Наш гаражний електрик і за сумісництвом зварювальник, забабахал цейвитвір! За 300 убитих єнотів, і кілька тижнів він у неробочий часзробив цей девайс.
Так вимальовувалося, що в поїздках іноді доводиться спати. А осьнамет на три-чотири години ставити не хочеться. Спати нарозкладених сидіннях також не фонтан. Ось і вирішено булообзавестися спальником за передніми сидіннями.
До полиці висувалися наступні вимоги.
У складеному положенні вона повинна була вміщатися в багажнику, заспинкою заднього сидіння. Зрозуміло, що розлажуватися повиннашвидко і без особливого гемору. Висота повинна бути максимальновгору, щоб отримати під полицею максимально більше місця длябагажу. Довжина вимальовувалася приблизно 1, 90 метра. br/>
Сергій, так звати зварювальника, вирішив варити з 25-го профілю.Чому такий великий? Серега зварювальник з мізками, а не простоваритель заліза. Розробив всю конструкцію, виходило, що бічніполички у розкладеному положенні працювали на кручення. І щоб підвагою сто кілограмів каркас не повело він вирішив відразу зробити ззапасом. У результаті вийшло надійно, але важкувато.
Всю полицю відразу можна вийняти з автомобіля тільки вдвох. Самомубуде нереально. Але якщо відкрутити два болти, і від'єднати верхнюкришку-одному вже можна зняти спочатку верх а потім і основу.Принаймні я один це роблю. Але полиця плануваласястаціонарною-знімати щоразу не планувалося. А після демонтажузадніх сидінь, я взагалі їздив з розкладеною полицею і горя незнав.
Крім ваги з мінусів можна відзначити той факт, що під полицеютемно. Вдень видно все, а ось уже при сутінках освітлення явно невистачало… За допомогою діодів із цією проблемою було покінчено це.Світло вийшло яскравим та економічним. У бойових умовах щевипробуваний не був, але гадаю його вистачить. (а його такивистачило і вистачило з головою. Вночі видно все! Заливка рівна іяскрава) Ах, так, ще один нюанс ... Коли розрахували висоту полицізовсім неучи висоту дверного поема! В результаті, якщо залазитичерез бічні двері, то трохи тісно, ​​але не смертельно. Та й висотамашини теж не сприяє цьому процесу. Тому залажу суто через заднійборт. А ось дружина через переднє сидіння з салону. Але в ціломумені сподобалося! Десь у цей же час, всім відомий Рафік закінчувавобважування. Точніше багажник і передній бампер з підніжками вінзняв вже раніше. А ось задній бампер був не до кінця закінчений.Перед поїздкою в Туніс задній бампер був зварений більше для очей.У Європі штрафи не наші та закони суворі. Якщо належить, то маєбути! Т.С. Краще перебздеть ... А після приїзду його вирішилизакінчити. Ідея була у чому. При фарбуванні авто було підрізанокишені задніх крил. А бампер продовжили до арок коліс. Ідея булазапозичена у Богдана (одіссей). Я вже писав про це. Оскільки бампербув одразу і ресивером, його обсяг збільшився майже вдвічі. І всяця справа разом із багажником поїхала на порошкове фарбування.Вийшло на п'ять із плюсом! З мінусів можна відзначити те, щовідразу не заклали проводку світла на багажнику всередину труби.Іноді гофру заважають при ув'язуванні шмурдяка. І коли машинамиється на парад чи виставку порошок вимити складно. Потрібно взятиганчірочку, змочити трохи соляркою і протерти. Ось тоді всевиходить супер! Фарба міцна, добре тримається. Однимсловом-задоволений і донині! Замінив сидіння. Рідні померли вжедавно, а на заміну нічого порядного не підверталося. Знайшлисясидіння з якогось американця. Нічого особливого, простопідлокітники сподобалися, та й якось зручно сидіти в них… От іпоставили. Щоправда електро приводи викинули нах і залишили все нарідних санках.

У 2010 році поїхали з Дімоном (хорошим другом, який ще й сусід погаражу) на морі, під Судак. Дімка їздить на Т4 Фольці. Але це непросто Фольц. На борту стоїть холодильник, що працює на газу, бойлер для гарячої води, відповідно душ, сонячна батарея на даху, велика спалка, додатковий аккамулятор! Поки зима нового 12-го рокударувала нам не сніжні дні поступово усувалися ті дрібниці, зарадияких зазвичай ремонт починати чи не полювання (не так ще сильнозаважає) або немає часу (типу зайнятий). А тут будь-ласка-часувагон, різних таких хвостиків теж вистачає, та й натхнення (яксказав би Азаров) повно. Вирішив проводку люстри сховати у трубибагажника, у глушнику переварити гофру. Машину перегнав до Дімки угараж, де й працював Серьога (зварювальник). І у вівторок 24.01.12р. Приїхавши до гаража Серьога запитав, що робити? Кажу глушник, тай раму глянь, там іржа є. І вже за двадцять хвилин Сергій зайшов домене в гараж і… «Йдемо плакати будемо» - почув я від нього. - Ямолотком по рамі е*нув, а молоток крізь раму і полетів! />
-Як полетів? Охренів я.
-Йдемо, плакати будемо!
Спустилися під машину, і точно… тут пролітав молоток… Серьога ставбити по рамі молотком і після кожного удару в рамі залишаласядірка! Навіть не дірка, . Це була дупа! Коли дірка почалаутворюватися після трьох ударів, я зрозумів «виходимо з глибинидупи на мілину», а він мені «ніхрена, добре тільки там, і показавмолотком на передній міст, а це все дупа! …і контрольний:
— З іншого боку те саме…

Одним словом, від заднього бампера, і майже до передньої арки рамине було. Точніше не було внутрішньої частини, а зовнішня така маластати буквально через рік.
Я захот...