The Road So Far (шлях так далекий)

Куплений прямо з салону Москвич завжди був частиною нашої родини.Спочатку його оформили на мого дядька, потім він купив собі іншийавтомобіль і Москвичем в основному став користуватися мій батько.Принаймні все своє дитинство я пам'ятаю як поїздки на 412-му.
За довгі роки експлуатації Москвич ніколи не застоювався в гаражі.Учаси дифіциту запчастини та бензин діставалися йому з колгоспу, пізніше він заробляв їх собі в агрофірмі.
Зрозуміло, що після пробігу понад 300000 кілометрів було перебрановсі вузли та агрегати, причому деякі по кілька разів, одного разутрапилася невелика ДТП, тому довелося замінити крило і капот.
Найперше фото, ще без корозії Проливки вистачило десь років на 15, так що пару разів Москвич фарбувався практично без заварювання дір.іншому блоці, але через зраду клапана тиску йому довелося несолодко. Обережно, фарбовано! А метал тут весь рідний Можливо доремонту поставилися б серйозніше Але Москвич стало неможливопереоформити і проблематично пройти техогляд, тому кілька років вінпросто возив картоплю і зимував у сирому гаражі. Все це потягнулонаслідки…