Отже, почалося все десь у серпні, а закінчилося аж у жовтні.
Якось я забув вимкнути габарити, який висадили весь акумулятор задень і мені довелося заряджати його на роботі, це мене не дужезасмутило, тому що у мого шефа теж проблеми з генератором і вінїздить без нього, тримаючи чергову зарядку на роботі. Отже, язавівся і поїхав. Минув тиждень і я практично забув про цю подію, як раптом знову не завівся.Акум навіть не крутив стартер.Я злийспізнився на роботу і зіпхнув по недосвідченості всю провину натухлий аккум, який був на 60 ампер, а не на 75, як належить Булоприйнято рішення брати новий аккум.Зроблено.
Щастя не було межі - машина заводиться, приборочка і ходові вогнігорять яскраво.
Але знову мене біда спіткала - через дві Тижня я заглух дорогою додружини на роботу, та так цікаво заглух — на перехресті Говорова таАкадемічної (колишня Піонерська) біля парку Перемоги по самійГоворові. Якось я заштовхав машину на Піонерську у бік площі 10-гоКвітня. Мені пощастило і там ухил, під який машина в принципі йшлабез проблем і мені більш-менш легко було штовхати її. Я почавгуглити, як завести машину з штовхача і зрозумів, що розігнати їїдо потрібної швидкості не вийде. Я таки попросив добрих людей (деякі навіть самі пропонували допомогти, коли бачили, як я одинштовхаю свою красуню) і мене доштовхали до площі, а там я став наколі остаточно ще й у такому цікавому місці (цей вояж я відзначу нашматочку карти, щоб ви розуміли масштаб і доброту випадковихперехожих, які із задоволенням бралися за те, щоб допомогти мені).Хочу звернути особливу увагу на те, що повз мене проїхало 3патрулі, які навіть не зупинилися…, ну я стояв у неналежномумісці, могли б допомогти або оштрафувати на худий кінець. Але, як язрозумів — баржа, що стоїть посеред дороги, та ще й з відкритимкапотом не привертає жодної особливої уваги…
Загалом під'їхали до мене друзі, прикурили і на голому ентузізьмі іна дохлому акумі я доїхав до дому, де і встав остаточно.
За ніч я зарядився зарядкою від жигулів і поїхав у найближчийсервіс, яких у нас безліч на Ріхтера (колишня Щорса).
Там якимось кустарем був поставлений діагноз – потрібно мінятищітки. Втрачу подробиці захоплюючої поїздки за ними на Успіх, скажулише, що чувак, який ставив мені щітки — нуб. Ні, НУБ! Ось як.Звичайно і я не профі, але він навіть не зняв каструлю зкарбюратора, щоб зручніше було робити.
І ось, тачка поїхала, начебто навіть заряд з'явився. Але щастя булоне довгим і акум знову здох. Я пометався по СТО, які, бачачи Волгу- відплювалися і давали від воріт поворот. Зрештою я набрав дядькаКолю, який порадив під'їхати в таксопарк до Льоші, знову таки незгадаю номер боксу. Генератор тримався на одному болті із трьох, через що не було натягу ременя і на високих обертах він просто некрутився.
Не чекали? Я сам офігел від того, що скринька так простовідкривалася. Ремонт його коштував 100 гривень, що навіть дешевше, ніж заміна щіток разом із самими щітками. Ось так. Все просто.
Насправді дуже не просто знайти грамотного майстра, який взявся бза Волгу у нас у краях.
Коментарі2
Колега. але ж у тебе теж 5 пальців як і у дядька Васі, проблема в тому, що молодь не хоче БУКВАР перед сном почитати і розібратися, що АКБ на Волзі -60а/ч, а не 75, що є генератор , який його заряджає, що привід він отримує ременем, а у ременя є прав...
У нас їх більше, тому що клімат інший. А з приводу вище написаного - врахую.