88 888 км 4+

Запчастини на фото:180206
Таким чином вік машини і пробіг машини наближається допсихологічної межі. Ще давним давно чомусь вирішив що машиною знуля потрібно володіти до 100тис не більше 5 років. І за станомсучасних одноразових машин тим більше французів починаютьсяпитання, та просто набридає. .
Глобальних проблем з ним немає, все за цей час можу пригадати такенесправедливість:
3 рази змінювали передні амортизатори, причому заплатив я за заміну "півтора" рази. 301ого, та й по дороги у нас пекельнітрапляються
2 рази міняли ремінь генератора, якось він швидко приходить унепридатність.
1 раз міняли опору двигуна мабуть підвищені вібрації при старті непроходити даремно.
2 рази мінялося лобове
1 раз підварювали кріплення глушника
1 невелика ДТП:притертість на бампері, зламані кріплення фари танеприємні емоції від того що я в цій ситуації примудрився тричібалатися.
За враженнями як і з самого налала найбільші претензії до роботи, імабуть з такого пробігу проблеми посилюються. Смикання та вібрації, як мені здається, стали ще частіше і відчутні. Плавно їхати вжемайже не виходить.
Напевно потрібно міняти масло в коробці, робити адаптації та іншіпроцедури, які навряд чи виправлять ситуацію.
І це бісить найбільше… так хочеться їхати просто плавно. Адже цемашина для неспішної їзди по місту і повинна хоч при такому режимібути максимально приємною. > Натомість радує середня витрата, якавже рік тримається 6, 8л. І це з пекельними пробками Києва. Радуєпросторий салон і багажник, нормальний кліренс. З подачі однієїцікавої людини міцно задумався про заміну машини. Тема битків ізСША не проходити повз… Але зараз ми переживаємо ремонт у квартирі, який вже дуже затягнувся як за термінами, так і за бюджетом. Ітягтиметься ще довго у плані бюджету, з яким у зв'язку зкоронакризою стало ще сумніше…
При цьому, ця цікава людина запропонувала допомогу в організаціївсього процесу битко-американця у бюджеті продажу нашого 301…
Тут я пішов вивчати ситуацію, і тут все стає сумно. Ніякогопристойного і бажаного мною Субару не світить. У фінал вийшов JEEPPATRIOT 2.4 at 4x4 від 2014 року.
Я завжди хотів кросовер з повним приводом. Особливо цезагострюється взимку у сніги. Хоча за великим рахунком об'єктивноможна обійтися і звичайною пузотеркою… або взагалі без машини… алепро яку об'єктивність можна говорити з людиною, схибленою намашинах…
Я завжди хотів поїхати кудись у ліси, поля, піски, гори та іншімісця куди на пузотерці не поткнешся...
Мені здається Патрік дуже підходить під це в компромісі з щоденноюексплуатацією.
При цьому Патріку хочеться зробити невеликий ліфт, одягнути злу івелику АТ/МТ гуму, багажник на дах, обтягнути плівкою в стилі "міський камуфляж", додати купу лампочок по колу, купити справжнійтрос і вперед за пригодами про які мріяв вже дуже давно... Якпоїздка на Кінбурзьку косу чи підйом на Памір у Карпатах, так іпросто паркування в кучугурі…
Я звичайно розумію що все-одно це компроміс, але JEEP це те, щовиходячи з обставин по-справжньому хочеться. А як писав Аліг'єрі (приблизно) "найбільший гріх - це зрадити свої мрії і бажання" Алеяк завжди обставини вносять свої корективи, а здоровий глузд змушуєвідкласти всю цю витівку . І так завжди…