Початок. Частина 2

Пересувався я якимось чином до початку зими. Щодня читав форуми, вивчав літературу, Аж спати було погано через цей гемор на колесах.Було якесь свято. Вирішив з'їздити на батьківщину ОЖ невидавлювало, температура трималася, але щоб обігнати когось натрасі потрібно було придумати цілу стратегію)) Приїхавши додому, вирішив залишити машину ще раз, бо є в сусідньому містечку майстер, який займається ТНВД (знову заберу наперед - ніфіга він до ладу ненишпорить, тим більше у ВП-44) і міг би вирішити проблему іззаводкою (перед цим уважно перечитав усі форуми і поставив діагноз— ТНВД), але до нього черга теж нехила з усіх прилеглих країв, такщо залишив машину братові, він потім повинен був завезти йому.Черезn-у кількість часу, авто таки потрапило до нього.Так якраз випавсніг, і насипало його чимало. Пам'ятаю), але машина простояла унього куєву хмару часу, а результату 0. Хоча стоп! Результат був. Іще який! Загалом стояла моя машина у нього під будинком, 5 чи9-поверхівкою. І стояла так "правильно", що одного прекрасногоранку виявилося таке:відбито ліве дзеркало, крило вм'ялося так, ніби на нього впало дерево. Але це був лише сніг) Шкода фотку незберіг( Загалом ще однією проблемою більше. Звичайно ж дзеркалопереставив, крило витягнув (до речі, витягнули досить таки добре, правда є невелика вм'ятинка, яке не змогли витягнути, якраз наребрі жорсткості) Ах так, згадав… ТНВД він таки знімав і віддававкудись у Луцьк, але там йому теж нічого не зробили… І ось черговийдзвінок:нічого зробити не можемо, не вміємо ми таке робити, требареставрувати насос, в Україні таким ніхто не займається (пізніше яз'ясував що займаються, на бош-сервісі, але ціна просто космос.) Іось такий я забрав її назад до Києва.Після цього більше не завозивїї цим ломастерам.Довго думав що робити з машиною ) і вирішивдовести її до розуму! Намагався самостійно розібратися у всіхпричинах проблем і таки знайти людину в Києві, яка змогла б взятисяза це "чудо"... І таки знайшов на українському опель-клубі. Раджупочитати його бж, дуже багато записів там присвячені моємуавтомобілю. Так що в наступних постах посилатимуся на йогосторінку. Ліричний відступ:це справді майстер, без жоднихперебільшень. Людину з таким підходом до ремонту важко знайти (якщопочитаєте її бж, зрозумієте це самі), тим більше у Києві на СТО, девсі гроші витрясуть і ніфіга не зроблять. Гаразд, вистачить лірики.Далі робитиму записи по черзі, що і як робилося.