І ось цей довгоочікуваний день таки настав. Не дивлячись на всіперешкоди, скасовувати поїздку я не став. Тому що у нас на шахтінапередодні сталася пожежа (яку все ще не загасили ), то мені, якпрацівнику ділянки вентиляції, довелося дві ночі по дві зміничергувати на роботі, але сьогодні не про це. -рейсингу, що проходивпід Запоріжжем (в 200км від мене), на аеродромі в селищіШироке.Забравши товариша, рушили на Дніпро, де нас мали чекатихлопці з Д2.В принципі їхали ми не швидко, крім одного разу, дестрільнули 200 км/год.Керування на такій швидкості тількипорадувало.Після ребілда ходової так ми ще не розганялися.Загаломзустрілися ми з іншими учасниками нашого руху і поїхали у бікЗапоріжжя. За цілий день зустріли багато як старих знайомих, Так і тих, з кимспілкувалися тільки на Д 2. Щоб сильно не розтягувати розповідьскажу, що до кінця ми не видобули всього 40 хв. Т.К. 30! годин безсну давали себе знати і ні кави, ні енергетики вже не допомагали.Вирішили їхати назад. День пролетів дуже швидко. Назад ну ніяк нехотілося їхати, але… у всього хорошого рано чи пізно є своєзавершення.
Коментарі7
ПРІОРА Є НА ДРАЙВІ?
Зараз кину.
Шота Харківських вааще немає! всі вдома сиділи!))) хоча теж є гідні авто!))
Харківчани привозили Ниву, вісімку, БМВ-ушки. А ось глядачів справді не було, дорого бензином їхати було...
Та так! я заради поїздки до тещі до Херсона газ ставитиму!))
Оооо, навіть моя в кадр потрапила))
Твою ми ще на в'їзді помітили.))) Простенько, але зі смаком! Товариш не відходив від неї)