Насичений тиждень.

За тиждень випало на мою голову маса проблем з машиною. Крімжахливих погодних умов та поїздки через підлогу України на літнійгумі отримав масу проблем.
Перша неприємність почалася з того, що в районі Каховки в понеділоксильним вітром вирвало з руки пасажира ручку дверей при їївідкритті і підігнуло передній торець дверей.Обмежувач не вирвало, але двері постраждали. Бурякопідйомник і центральний замок, зінаслідок переломленої проводки.
Вийшов з ладу моторчик пічки.То ввімкнеться то знову зупиниться.Ана вулиці як на зло мінус і йде дощ.Деякі як добравшись доМелітополя зняв його. Зависли лічильники, лічильники були зношеніне критично, почистив продул і все запрацювало. На дві-три годиниповітря вистачало, потім знову підкачування. Відчув незручністьелектроприводу сидінь, дуже повільно він рухає туди сюдисидіння.
Але найголовніше лихо сталося ввечері в суботу. Траса відДніпродзержинська до Кременчука була прочищена від снігу. Але всеполотно було рясно всипане кригою. Від вібрації випав фіксаторзадніх гальмівних колодок з лівого боку. Випали й колодки. Добре щомашин майже не було та гальмувати я почав заздалегідь. Педаль пішлав підлогу, гальм немає. Вигальмувався коробкою, думав лопнув шланг.Пройшов навколо машини на предмет калюж і виявив відсутністьгальмівних колодок. Благо диски литі і видно супорт. Темніє навулиці мінус 16, до Кременчука близько 20 км. Тягну до міста безгальм, на спусках гальмую КПП. Вечір суботи все закрито, купитиколодки не вдалось. Вранці купивши на ринку колодки, встановив їхна місце. Фіксатор шукати без корисно, вони продаються лише ізсупортом. Подекуди закріпив колодки на супорті за допомогою дротувідрізаного від компресора. Як мені й удалося в неділю проїхати 300км до Києва.