Вентилятор настільний часів СРСР

Всім доброго дня!
Приходить якось до мене донька і каже, що відпрацьовуючи практику вшколі, вони зайнялися прибиранням підсобок. Мовляв, треба здатимакулатуру і металобрухт. Є старий вентилятор, він важкий і віднього погано пахне... Я сказав, мовляв, принось я його розберу іздам разом з металом з гаража.
Нормальний робочий вентилятор потужністю 55Вт 1971 року випуску (доречі старший за мене).

Рік випуску — 1971! алюмінію, в підставці стоїть чавунна вставкадля стійкості. Двигуна
Якір

обертається на латунних втулках грушоподібної форми, які з обохбоків(! ) закриті промасленими повстяними пильовиками!

У центрі повстяні пильовики. Проблема в тому, що працюючи, він неповертається в сторони на певний кут. Я його розібрав. Мастило, закладене із заводу, вже висохло і через це шестірні трохи "з'їли"один одного. В редуктор, і змастивши нею всі гвинтики, зібраввентилятор.
Лопаті у нього гумові і від них виходив цей поганий запах, як відпроводки, що згоріла.
Лопаті ніби хто то посипав тальком і з поганим запахом. Їх я помив, просушив і змастив ганчірочкою, просоченою олією для швейнихмашинок. В результаті вони набули первісного вигляду.
Єдиний мінус при роботі — є невелике биття через не відбалансованекріплення, на яке посаджений сам вентилятор (мабуть, це буловраховано при конструюванні, інакше не ставили б важкої чавунноїпластини всередині корпуса).
І хоч після збирання він не повертається з боку в бік, я залишуйого в гаражі, щоб через роки зміг показати онукам, які надійніречі робили в СРСР, на відміну від дешевого китайського ширвжитку, який не опрацьовує і кілька років.
Ще рідна радянська вилка