Купити нову машину можуть мільйони, а подарувати нове життя —лише одиниці." (с)
Ось як ми познайомилися.Була куплена вона десь у роках 1998-2000.Купив її мій дядько у першого власника.Покупалася для могопокійного брата, щоб навчити його водити.Так як цього не сталося, то машина стала експлуатуватися для будівництва.Возила все, щотільки можна і не можна... Пізніше, коли ми почали коштувати свійбудинок, вона знову ж таки використовувалася як будівельний видтранспорту.І ось коли мені було років напевно 16, вона вже булавіддана моєму дідові. Я її дуже любив мити, прибирати іпредставляти як скоро я буду за кермом.Навчився водити я саме наній, на моїй улюбленій машині) Це неймовірне почуття і досі мене непокидає, начебто це було вчора) І ось трапилося) На мій деньнародження, коли я отримав права, мені віддали її, забрав я її не вдуже хорошому стані, все рипіло, стукало, і їхати було дуженеприємно. Склавши якийсь капітал, я почав перебирати всю ходовучастину) Від переда до заду. А ось за місяць усю ходову я вжезробив. Салона не було взагалі) Ну, точніше він був, але це наврядчи можна було їм назвати. Гумки всі пересохли, килим, бо буврідний, був по шматках, та й якось динаміки, позаду на панельціприкручені на шурупи, були вже зовсім без звуку. За рік дістали їїз пошарпаного стану. Як дозволяє бюджет, то одразу щось прикуплю чивідновлю. У планах буде проведена повна реставрація та наданнямашині заводського стану)
