SK ADI : Татри чи Тіроль?

Так, згоден, мій БЖ записами не рясніє і деякі, я так вважаю, хтона мене підписаний замислювалися, а навіщо він тут реєструвався :)Але, чесно зізнатися, писати щось особливо і не про чим було, всекрутиться і працює, СТО радую своїми візитами, на щастя, тільки уразі заміни масел і розхідників.У грудні відполірували тазабронювали фари.
І так, передмову на місці... Погнали.
Усім привіт.
У січні, нарешті, поки шенген на руках ще, здійснив свою мрію івирвався на машині за кордони країни багатої на чорнозем.По приїздубагатьох друзів цікавило питання як, що, куди, навіщо іскільки.Тому цей запис буде, скоріше, більше орієнтований нановачків у плані подорожі на машині за кордон, але сподіваюсь, любителям закордонних далекобоїв це буде також цікаво.В принципі, сам запис до певного моменту, зрозуміло, більше стосуватиметьсяукраїнської аудиторії подорожуючих. Постараюся розписати все пополичках, без зайвої води, але роблячи акцент на деяких тонкощах. Усумі поїздка зайняла у мене 11 днів. На жаль, шенген відкривався пороботі, тому нахабніти не міг і вирішив обмежити себе саме такимтерміном перебування в цивілізації. Їхав один. Виїжджав я зМиколаєва о першій годині ночі і топив прямо на Львів, але черезКиїв через, поки що, гарне дорожнє покриття, як не крути, а 500 кмзі столиці до Львова пролітають на одному диханні, чого не скажеш, коли тільки їдеш на Київ. Зупинявся у Львові у готелі Леотель.Хороший готель, три зірки, номери чисті, спати приємно, чудовісніданки, тихий красивий райончик, своя парковка, що охоронялася, що було пріоритетом при виборі готелі. Саме тут уже вдруге. Усімзадоволений, тож для невибагливих дам та панів — саме воно.

День другий.
Їдемо далі. Виїхав зі Львова близько 9 ранку, вже о 15 годині бувна Словацькому кордоні. Найшвидше виходить у недорозвинених дятлів, які через Карпати 100-120 топлять. Кордон проходив довго черезвеличезну кількість машин. Моя черга підійшла лише до 20 години.Але, добре, тут все швидко:перевірили, кілька питань ламаноюросійською, штамп поставили і паспорт на руки. Для тих, хто впершеперетинатиме кордон, зокрема з маленькими дітьми, на території єбіотуалети та магазини. Заїхавши вже до Словаччини на першій жезаправці, яка вам зустрінеться, сплатіть дороги, вам дадуть листок, де все це буде вказано і тримайте його біля вашого серця.Мінімальна вартість:10 днів – 10 євро, дуже демократична ціна.Цього ж дня, проїхавши 40-50 км від кордону, заїхав до містаКошице, де й зупинився на ніч, бо слини вже почав підтікати. Набудь-якій карті:будь-то оффлайн, онлайн - вказана маса готелів зкількістю зірок, тому знайти ночівлю не проблема, але краще робитице заздалегідь. Я їхав сам і дивився на цей момент простіше. Нацьому ґрунті довелося заплатити за ніч 65 євро, сніданок включений.Це вже пристойна ціна. Хоча середня за Словаччиною 30-40 євро звідмінними умовами та сніданком. Але про це згодом. Кому цікавоназва готелю Rokoko. Номери відмінні.

День третій.
Дорогу Словаччиною планував виходячи з рельєфу на картах гугл. Та йузагалі захотілося подивитися на цю країну після того, як з літакапобачив засніжені вершини скелястих гір. Тому, враховуючи мою любовдо лісових масивів та гірської місцевості, вирішив прокласти такудорогу, щоб побачити все по-максимуму, тобто автобани убік! Упускаючи всякі дрібниці хочу порадити автотуристам наступне:якщоВи навіть через Словаччину проїздом, не важливо до Австрії чиНімеччини, але цією дорогою потрібно проїхати, тримаю парі, що Випро мене згадаєте :) Що я маю на увазі. Будь-який навігатор вестимеВас з Кошице на Прешов, потім Попрад і тд. Так ось. Упустіть цеймомент і прокладіть дорогу на Рожняву, а вже звідти на Попрад. Тукрасу, яку Ви побачите, запам'ятається Вам надовго. Не проґавте цейшанс. Приїхавши до Попрада, дуже приємне і компактне містечко, зупинилося в міні-готелі під назвою Penzion Lampas. Недорого, затишно, чисто, зручно. Свіжі номери. Неймовірна постіль. Чудовийсніданок. Тут я пробув дві ночі.
День четвертий.
Прокинувшись. Поїхав, за порадою дівчини з ресепшену, донаціонального парку — Словацький рай. Є там місце під назвою СухаБелла:скупчення величезної кількості водоспадів, взимку мінусвиглядає особливо ефектно. Після — поїхав до Високих Татр. Об'їздивусю територію, зробив кілька знімків і через дорогу вздовж гірповернувся на автобан, а потім назад у готель. До речі, у ВисокихТатрах не пошкодуйте 20 євро і підніміться на витягу на вершинугори. Вид нереальний. Ну а так, якщо Ви не любитель кататися налижах, то, в принципі, робити там нічого, крім того, щобзахоплюватися величчю гір./>
Виїхав з Попрада і прямо в Закопане. Заїхав, проїхався знаменитим уПольщі курортом, і повернувся назад до Словаччини, тримаючи вжекурс на Ясна, вона ж — Деманівська долина. Про це місце Вамрозповість будь-який путівник. Це, безперечно, перлина Словаччини.Достаток водоспадів, серпантинів, мальовничих куточків і простомісць де можна зупинитися на ніч. Букінг тут ні до чого. Заїхавшидо Ясни — одразу зліва буде парковка і там же каса для оплатикористування витягом. Скажіть, що Ви бажаєте піднятися на горуХопак. Піднявшись на неї, перед Вами відкриється панорама на 360градусів, де і Високі Татри, і наші Карпати, і Карпати Румунії.Враження незабутні. На жаль, фотографією, на жаль, цю міць непередаси. Ночував я в міні-готелі Pension Za Vodou, господаріговорять російською, дуже приємні люди. Будиночок розташований білягірської річки та біля підніжжя невеликої гори. Ніч у них:30 євро.Все відмінно. Всім задоволений. Відразу відчувається нашагостинність. Довго думав, куди ж їхати, адже навколо таке достатокрізних міст і місць. Вибір зупинився на Дрездені, але покажчикмишки все одно тягнувся у бік Тіроля, Альпи. Але, вважаючи відстаньі порівнявши які емоції я отримаю в Альпах, які ніколи не бачив ізавжди мріяв про це, і в Дрездені, гарному містечку, схожому намузей, як і більшість інших:вибирати довго не довелося. Крапка Б -Зальцбург, Австрія. Батьківщина Моцарта, хоч, чесно зізнатися, янавіть не під'їхав до будинку, де він жив. Не для цього я сюди їхав:) Загалом відстань від Деманівської долини до Зальцбурга - 840 км.Увечері, близько 7-ї вечора, я вже був на місці і не міг повірити, що я там, куди мріяв, але не планував потрапити. Заїхавши доАвстрії, Вам також необхідно буде сплатити дороги:будь-яказаправка, 10 євро та Fahren Karte у Вас. Зверніть увагу на те, якнеобхідно кріпити наклейку на лобове скло, все це намальовано накартці, так як за похеризм Вас можуть оштрафувати. Водії, у якихмашини на газу, врахуйте, що якщо в Словаччині заправки з газом накожному розі, то в Австрії — все навпаки, у них із цим дуженапружено і по дорозі з Братислави до Зальцбурга заправок з газомне буде Крім самої Братислави, звичайно ж. На тих заправках, де єгаз — ціна за літр не дуже відрізняється від ціни за літр бензину, тож врахуйте. Обов'язково пройдіться по вечірньому місту та центруЗальцбурга. Ну дуже класно та романтично. Зупинявся я у готеліHoffmann. Три зірки. Але за рівнем номерів та сніданку сміливоможна давати чотири! Найкраще місце для ночівлі з усіх, де довелосяпобувати. Загалом у них 4 номери та розташовані вони на другомуповерсі триповерхової будівлі. Бронював через Букінг – післянадсилають айді-код із підтвердженням Вашої броні. Дуже зручно.Після 6 вечора на ресепшені нікого немає, але не варто переживати —Вас зустрінуть у найкращому вигляді. Біля готелю є парковка, ненайзручніша, але вона є і плюс до всього безкоштовна. Реєстратор наніч можна не забирати :)) В Австрії дуже низький рівенькриміналу.

День сьомий.
Прокинувшись. Умившись. Наївшись. Рвонув, тепер уже, до перлиниАвстрії, а саме Хальштаат. Сільце біля Озера. Найвідомішетуристичне місце в цій країні. Дорогою туди Ви повноціннопознайомитеся з Альпами та їх красою. Це настільки красиво тазахоплююче, що я просто, чесно, не знаю навіть, що й написати.Сенс. Словами не передати, а вже тим більше буквами. Це потрібнолише бачити. Також у цьому місці видобувають сіль. Саме тут у менеі пішло близько сотні євро тільки на сувеніри, але руки так ітягнуться. ) Наступна зупинка - Іннсбрук, через Мюнхен. Готель вІннсбруку також бронював через Букінг. Дорогу проклав через центрМюнхена, щоби трохи познайомитися зі столицею Баварії. Що дивує —відсутність пробок, незважаючи на обсяги міста, кількість населеннята машин. Дуже мобільно та комфортно. Під'їжджаючи до Мюнхена, розумієш, хто на цьому світі — Папа. Заводи, фабрики, автоцентри набудь-який смак, колір та запах. Країна живе та дихає. Люди маютьстимул. Гаразд. Повело в інший бік. І так добрався до Іннсбрука.Готель, м'яко кажучи, розчарував. Більше нагадав мені будинок длялітніх людей. Називається Gasthoff Handl – зупинятися тут не раджу.Хоча б тому, що вранці без попиту заходять до Вас у номер іпочинають з кам'яним обличчям прибирати. Так і сталося нашезнайомство з носієм австрійського громадянства :) Сам Іннсбруквночі прекрасний і знаходиться біля підніжжя скелястих гір. Дужедуже яскраве містечко, є в ньому те, чого немає в інших, є якийсьальпійський колорит. Паркувань днем ​​безкоштовних ви не знайдете, навіть не намагайтеся. Але в будні дні, з 2100 до 0600 всіпаркувальні місця безкоштовні. Це написано на всіх паркоматах, правда тільки німецькою і не дублюється англійською, тому хто нерозуміє мови — прийміть до уваги.

День восьмий.
<
Пункт Б. Ішгль через Вадуц, Ліхтенштейн. Проїхав через столицютільки щоб відзначитися колесами, що я туди доїхав :)
Коротко про головне:крута дорога, круті пейзажі, розкішні села, неосяжні скелясті простори, море емоцій і задоволення. Ішгль -селище в Австрії, розташоване в ущелині. Дуже мило, затишно, спокійно та тихо. Справжнє альпійське село. За нічліг заплатив, які в Іннсбруку, 45 євро. Нормальна ціна в Австрії за B& B. Гарячавода була, парковка була, вай-фай був, що ще потрібно? того, якпрокинувся у Зальцбурзі. Чому? Тому що наступним пунктом на шляхудо Відня була заповідна зона, яку я ще давно бачив у журналіNational Geographic, але ніколи не підозрював, що під'їду такблизько до цього місця — Val di Funes, Італія. З усіх місць, яківідвідав за ці дні, наймагічніше. Енергетика очманіти. Заздрю​​людям, які там мешкають. Красивіше, напевно, лише Гейрангер чиФламфіорд. Народ, якщо бути відвертим, то вже просто не знаю, якіепітети підібрати, але щелепа, серйозно, відвисає від побаченого.Завмираєш на якусь мить і намагаєшся подумати, що відбувається. Нажаль, на оглядовий майданчик проїхати не зміг. Дуже крутепіднесення і, через сильну засніженість, цей проїзд був тимчасовоперекритий. Дозволялося лише місцевим. Помилувався, ручку в D іпогнав на Відень. Благо було ще попереду 4 години, щоб можна буловсе розглянути довкола на моїй дорозі, поки не сіло сонце. Дорогупроклав також через села. Я все-таки приїхав по природу. До речі, щодо Італії, в'їзд до країни мені обійшовся в 20 євро — ви платитеза дороги. Та й взагалі найдорожчими виявилися дороги саме вІталії, хоч і провів я тут менше 12 годин, у сумі заплатив майже 40євро. З'їзд з автобану до будь-яких мальовничих місць та сіл такожоплачується. У Відень приїхав о 10-й вечора. Назва готелю згадатине виходить. Столицю особливо не розглядав, після тих місць, якимидовелося проїхатися — я був певен, що Відень нічого надцікавогомені не відкриє. Але, що впало у вічі — це чистота на вулицях. Всеідеально і якось продумано. Вранці виїхав з Відня і вирішив назадїхати через Словаччину, думав через Угорщину, але дивитися там немана що, та й з форинтами зв'язуватися бажання теж не було. УСловаків залишилася, до того ж, ще стежка, якою я не проїхав, алеможу сміливо заявити, що їхати нею немає жодного сенсу. Це дорогаБанська-Бистриця - Ружемберок. Доїхав до Прешова і там завернув надорогу до кордону. Вже о 8-й вечора пройшов словацьку митницю і тутже, не встигнувши, в'їхати в Україну зі мною привіталасяантикультура наших водіїв. Холдей був швидко посланий нахер мноюусно, а ось прикордонниками Ужгорода вже фізично, а точнішепопросили його проїхати на ретельніший огляд. На жаль, ця проблемау нас непоправна. Від дурнів не застрахуєшся. Опівночі дістався, згорем навпіл, до Львова і там став на якір до ранку. Ну, а на ранокказка закінчилася :)) Привіт уродам:на С-шці 00 років - НД 3490 ВНі на Ніссановському Жуку АА 8955 АЕ.
Нижче докладаю невеликий фотозвіт і карту, де я відзначив повністюсвій маршрут, починаючи та закінчуючи у Львові. Ділянку на Київ таОдесу не вказую. Так, і не забувайте, що в Європі скрізьвстановлені радари. Зі швидкістю будьте обережні. Всім удачі надорогах і дякую всім тим, хто, набравшись терпіння, таки дочитав.Із задоволенням відповім на будь-які питання. Подорожі та отриманівраження — це те, що ми можемо забрати із собою після смерті. Аледля мене, все-таки, подорожі автомобілем мають більшу вагу. Ну ажиття покаже.

" Все ідеально і якось продумано. Вранці виїхав з Відня і вирішивназад їхати через Словаччину, думав через Угорщину, але дивитисятам нема на що, та й з форинтами зв'язуватися бажання теж не було.У Словаків залишилася, до того ж, ще стежка, якою я не проїхав, алеможу сміливо заявити, що їхати нею немає жодного сенсу. Це дорогаБанська-Бистриця - Ружемберок. Доїхав до Прешова і там завернув надорогу до кордону. Вже о 8-й вечора пройшов словацьку митницю і тутже, не встигнувши, в'їхати в Україну зі мною привіталасяантикультура наших водіїв. Холдей був швидко посланий нахер мноюусно, а ось прикордонниками Ужгорода вже фізично, а точнішепопросили його проїхати на ретельніший огляд. На жаль, ця проблемау нас непоправна. Від дурнів не застрахуєшся. Опівночі дістався, згорем навпіл, до Львова і там став на якір до ранку. Ну, а на ранокказка закінчилася :)) Привіт уродам:на С-шці 00 років - НД 3490 ВНі на Ніссановському Жуку АА 8955 АЕ.
Нижче докладаю невеликий фотозвіт і карту, де я відзначив повністюсвій маршрут, починаючи та закінчуючи у Львові. Ділянку на Київ таОдесу не вказую. Так, і не забувайте, що в Європі скрізьвстановлені радари. Зі швидкістю будьте обережні. Всім удачі надорогах і дякую всім тим, хто, набравшись терпіння, таки дочитав.Із задоволенням відповім на будь-які питання. Подорожі та отриманівраження — це те, що ми можемо забрати із собою після смерті. Аледля мене, все-таки, подорожі автомобілем мають більшу вагу. Ну ажиття покаже.
" Все ідеально і якось продумано. Вранці виїхав з Відня і вирішивназад їхати через Словаччину, думав через Угорщину, але дивитисятам нема на що, та й з форинтами зв'язуватися бажання теж не було.У Словаків залишилася, до того ж, ще стежка, якою я не проїхав, алеможу сміливо заявити, що їхати нею немає жодного сенсу. Це дорогаБанська-Бистриця - Ружемберок. Доїхав до Прешова і там завернув надорогу до кордону. Вже о 8-й вечора пройшов словацьку митницю і тутже, не встигнувши, в'їхати в Україну зі мною привіталасяантикультура наших водіїв. Холдей був швидко посланий нахер мноюусно, а ось прикордонниками Ужгорода вже фізично, а точнішепопросили його проїхати на ретельніший огляд. На жаль, ця проблемау нас непоправна. Від дурнів не застрахуєшся. Опівночі дістався, згорем навпіл, до Львова і там став на якір до ранку. Ну, а на ранокказка закінчилася :)) Привіт уродам:на С-шці 00 років - НД 3490 ВНі на Ніссановському Жуку АА 8955 АЕ.
Нижче докладаю невеликий фотозвіт і карту, де я відзначив повністюсвій маршрут, починаючи та закінчуючи у Львові. Ділянку на Київ таОдесу не вказую. Так, і не забувайте, що в Європі скрізьвстановлені радари. Зі швидкістю будьте обережні. Всім удачі надорогах і дякую всім тим, хто, набравшись терпіння, таки дочитав.Із задоволенням відповім на будь-які питання. Подорожі та отриманівраження — це те, що ми можемо забрати із собою після смерті. Аледля мене, все-таки, подорожі автомобілем мають більшу вагу. Ну ажиття покаже.
" Так, і не забувайте, що в Європі скрізь встановлені радари. Зішвидкістю будьте обережні. Всім удачі на дорогах і дякую всім тим, хто, набравшись терпіння, таки дочитав. Із задоволенням відповім набудь-які питання. Подорожі та отримані враження — це те, що миможемо забрати із собою після смерті. Але для мене, все-таки, подорожі автомобілем мають більшу вагу. Ну а життя покаже.
" Так, і не забувайте, що в Європі скрізь встановлені радари. Зішвидкістю будьте обережні. Всім удачі на дорогах і дякую всім тим, хто, набравшись терпіння, таки дочитав. Із задоволенням відповім набудь-які питання. Подорожі та отримані враження — це те, що миможемо забрати із собою після смерті. Але для мене, все-таки, подорожі автомобілем мають більшу вагу. Ну а життя покаже.