Всем привет! =) Після застілля, наступного дня ми рушили (з нами щепоїхали сестра дружини та її хлопець з дрібним) у знамените селоДиканька у Полтавській області. Я з дружиною там вже були, так щокуди і як їхати ми вже знали =) По дорозі, неподалік селаКолонтаїв, заїхали до Дуба Петра I.
Краснокутськ-Дуб Петра I-Диканька
Пам'ятник природи
По дорозі в село втомилася одна гума і всю поїздку, що залишилася, вічним сном спала в багажнику. Поганої якості була до траси Н12, раптові великі ями в хаотичному порядку, тому в середньому їхали 70 (тим більше без запаски, тому що в Краснокутську на 2 шиномонтажкахне було для продажу 15 гуми). Поїхали звичні 90-100.Почали звичайнож з візитної картки Диканьки — Тріумфальна арка.
Тріумфальна арка. Знаходиться навпроти Тріумфальної Арки
Тріумфальна арка
Неподалік арки знаходяться одразу 3 об'єкти, які ми із задоволеннямвідвідали:
Вхід на територію Миколаївської церкви
Миколаївська церква - родовий храм-усипальниця родини Кочубеїв.Церква збудована у 1794 р. Графом В. Кочубеєм на територіїграфської садиби, на місці старої дерев'яної церкви XVII ст. Біляцеркви є млин. У ньому дорога, що веде до Кочубеївських дубів.Шляхом пройшли повз дзвіницю.
Дзвіниця Миколаївської церкви
Регіональний ландшафтний парк
Йдемо дивитися на дуби
Кочубеївські дуби — пам'ятка природи та історії. Три зростаючі вряд дуба — це рештки великої дубової алеї, яка прикрашала в'їзд досадиби Кочубеїв на стародавньому Полтавському шляху, прокладеномучерез Миколаївський ліс. Вік дерев близько 800 років
Фотик поставили на лавочку=)
У бузковий гай ми не поїхали, туди треба їхати в травні. Більшенікуди не заїжджали. Від дубів поїхали через центр, подивитися наДиканьку з вікна авто та поїхали до села Проні — хутір поблизуДиканьки, але про це у наступному пості!
Коментарі11
Клас! У мене в Диканьки друг дитинства живе. Всі мрії до нього з'їздити і все не виходить((
Треба з'їздити обов'язково, це ж друг!)))
Знаю! Нехай трохи вся хрень заспокоїться, а потім у дорогу! А то у Вашому напрямку стрімко їхати ((
У Харкові все нормально, а у Диканьці тим більше! Я навіть до Одеси без проблем з'їздив.
Нехай так і залишається)
о, дуб у Комарівці пам'ятаю, спав я під ним колись )
Які ж обставини тебе до такого спонукали? =)
автобус довіз до Колонтаєва, а далі треба було йти пішки або чекати доки приїдуть і заберуть, ми з дружиною вибрали друге, ну а поки чекали, дружина провела мене околицями, показала міст через мерлу, дуб... давно це було, молодість )
=)))
Ну молодець. Катаєшся світ дивишся! Головне що час з користю та інтересом витрачено.
Мені і моїм близьким це цікаво, тим більше ми не любителі сидіти на одному місці =)