Тачка стала на прикол.

Подальші події розвивалися не на мою користь, і відповідно не накористь машини.
Компаньйонка стала бешкетувати. Причина — я не поділяв її бажаннястати її цивільним чоловіком. Я бачив у ній лише партнера побізнесу, якого зрідка можна трахати.І бізнес і вона мені подобалисявсе менше.. Ключове питання, яке вона мені поставила було таке:
— Якщо у тебе не було на мене планів, то навіщо ти мене трахнув? -Як навіщо? Захотів і трахнув.-спокійно відповів я.
Мене мучили спогади про минуле. Тиждень ходив у гараж і заводивмашину, потім і на це забив. Гаражі.Я намагався про неї недумати.
У лютому 2014 року раптово знайшовся покупець.Я зарядив акумуляторі ми поїхали в гараж.Машина стояла вся в пилу, колеса спущені, алезавелася відразу.Коли ми відкрили капот, з-під нього хвистала цівкабензину.
Добре. Заглушили, домовились на слід. День дивитися на ямі.
Але в глибині душі я не хотів її продавати. І просто не брав напокупця трубку.
Так, немає грошей, немає роботи, та борги. Так, можна, у справахпоїхати на Таврії, але й справ у мене не було. Але це не означає, що потрібно продати БМВ. Ідіть у дупу, карачі:)))