в ньому возили залізних свиней, які там жили, трахкали, жерли, ригали і срали.Метою була — прибрати запах бензину.
До цього, їдучи на роботу, я підпирав кришку багажника палицею, щобвін провітрювався.
Сашка, звичайно, сказав, що запах бензину нічим не випрати... Але яне повірив. Адже він випаровується, так? А якщо випаровується, тозгодом випарується нафіг. Її рукавичкою, змоченою у воді зпорошком. Підійшов друг і загадково сказав:— У нас проблема. — Яка, — спокійно спитав я, мирно. Продовжуючи своє заняття.
— Моя дружина не хоче, щоб ти у нас жив.
— Мде.
Ну я відчував, куди вітер дме. Дружини, що я дуже змінився, що неможе так людина змінитися, а виявляється може Типа ставзагальмованим, погляд в одну точку, весь час думаю про щось. Так, ястав мовчазним і нелюдимим, втрата трьох бізнесів зобов'язує:))).Корочі, за словами його дружини, я зовсім не той, що був раніше (знов це дебільне "колись"). Її вигляд побачивши мене постійновипромінював невдоволення.
Сашку напружували шукати житло поруч із виробництвом. Ну я й самдумав про пошук житла, правда, пізніше, коли з'являться гроші, бопочував себе в цій родині якимось Попелюшком. — Ми тобі знайшликвартиру у Верхній Дубечні.
— Коли я маю з'їхати? — Завтра. — Ок. Спробую щось зробити зішлангом і поїду. Після моїх праць начинка багажника стала виглядатикраще, але ненабагато. Я розклав це барахло на просушування і пішовспати. Вночі пішов дощ. Ну і зашибісь, подумав я, ще трохи помиєпісля мене:) Вранці, в суботу, я попросив Сашку допомогти меніполагодити шланг. Він був явно заколханий — залізна вставка, а даліщось на зразок жигулів. Шланг лопався, його підрізали в результатідорізали до другого тонкого шланга, який виходить з товстого. Далірізати вже нема куди. Сашко з виглядом крутого хірурга подивився навсю цю фігню і промовив:— Он там шматок гуми лежить, відріж смугу, обмотай і затягни хомутом. Але оскільки з обслуговування машини япам'ятав лише зміну олії в жигулях далекої юності та замінупробитого колеса запаскою (інше все робили спеціально навченілюди), то я попросив його допомогти. Ну, ми заколгоспили колгоспнийшланг ще більше гумовою смужкою, і підібгали все це оригінальнимхомутом БМВ. Завів двигун, погазував, шланг начебто не тек. Долив урозширювальний бачок води. Вирізав з тієї ж гуми прокладку підкришку каністри, — не тече. Покидав речі в сумку, взяв у другагрошей "на пожерти", у Сашки ключ від квартири, і покотив.
Зупинився попити каву біля магазину, де працює симпатія Настя.
Коли з Денисом ми вперше там пили каву, і по-дурному жартували, Настя сміялася і червоніла. Якщо дівчина сміється і червоніє відтвоїх жартів, отже отрута діє, ти подобаєшся. Значить, знайомся.Вийшов із машини, глянув — знизу капає. Тече шланг як соплі убезпритульника. Ніч, їхати недалеко, доїдемо. Головне, слідкуватиза температурою. І набрати з собою води.
Вийшли з Настею покурити, випити кави та побалакати. Карі очі Настізупинилися на машині. Що ж, треба їх познайомити, — подумав я. —Настя, це Матильда, Матильда, це Настя. — А чому Матильда? чому, звідки — то в голову прилетіло. — Ти всім своїм машинам даєш імена? — Ні, тільки особливим, які щось для мене означають. Є машинибезликі, а є з характером. Їх пам'ятаєш, як і людей, одних одразузабуваєш, а інших пам'ятаєш.
Цццц буууууум завів і поїхав. Температура движка не піднімалася, доїхав нормально. Відкрив капот, з-під хомута веселим бадьоримструменем хлестали залишки тосолу з водою. Поставив Матильду натериторію підприємства (там навіть охорона є), а сам пішовобживатися. Не нудь, дівчинко:) На фото — залишки колгоспноїконструкції зі шлангів. Дратують такі штуки, якщо чесно. Він тече, ти його підрізаєш та їздиш, як лох. Часто бачив таке у підкапотнихпросторах БМВ, виставлених на продаж.
" доїхав нормально.
Відкрив капот, з-під хомута веселим бадьорим струменем хльостализалишки тосолу з водою. Поставив Матильду на територію підприємства (там навіть охорона є), а сам пішов обживатися. Не нудь, дівчинко:)На фото — залишки колгоспної конструкції зі шлангів. Дратують такіштуки, якщо чесно. Він тече, ти його підрізаєш та їздиш, як лох.Часто бачив таке у підкапотних просторах БМВ, виставлених напродаж.
" доїхав нормально.
Відкрив капот, з-під хомута веселим бадьорим струменем хльостализалишки тосолу з водою. Поставив Матильду на територію підприємства (там навіть охорона є), а сам пішов обживатися. Не нудь, дівчинко:)На фото — залишки колгоспної конструкції зі шлангів. Дратують такіштуки, якщо чесно. Він тече, ти його підрізаєш та їздиш, як лох.Часто бачив таке у підкапотних просторах БМВ, виставлених напродаж.






Коментарі2
Насамперед, - літаки, ну а дівчата потім) Настю я вже забув у метушні днів, треба буде заїхати до неї або зателефонувати.
Настю че з собою не взяв?))