Євро тур. Поїздка до Італії.

Продовжу тему автоподорожей. Не пройшов і рік як сподобивсянаписати замітку (а ні, пройшов). Після літньої поїздки до Румуніїв режимі pedal to metal, яку автомобіль з честю пережив безбудь-яких поломок (ручник не вважаємо:), виникла ідея поїхатикудись подалі в Європу.Можливо навіть узимку.Друзі активноагітували поїхати кататися на лижах на тиждень, я ж хотів кататисяна машині.За підсумками було прийнято компромісне рішення - вонилетять літаком, а ми добираємося своїм ходом, на машині.Попутноподорожуючи заїжджаючи в цікаві міста і райони. Загалом 17 днів Зафактом нам дуже пощастило, ми встигли повернутися до загостренняепідемії коронавірусу та карантину. Основним місцем призначеннябула Італія куди добиралися через Угорщину та Словенію, а назадчерез Австрію, Німеччину, Чехію та Польщу. З Києва стартували унеділю 12 січня о 06:00 ранку. О 14:30 легко подолавши понад 800кмпо Україні були вже на угорському кордоні. Дороги були порожні, тому цей етап проїхали швидко без пригод. За планом було доїхати доБудапешта годині до 8 вечора. Але проходження кордону затяглося 7годин, т.К. Була двокілометрова черга. Спалили 12 літрів палива за3 кілометри тягучки. У підсумку лише о 22:00 пройшли кордон тапопрямували у бік Будапешта. Залишалося ще 300 кілометрівколії.
Ранок неділі. Початок шляху. До Будапешта 1122км
Дорога йшла через автостраду, але погодні умови були найжахливіші.Дуже густий туман. Реально їдеш 90 км і нічого не видно, видимість2.5 смужки розмітки вперед. Включаєш далекий і взагалі як у молоці.При цьому багато місцевих які їхали 130-140 і за якими яприлаштовувався і міг хоч якось комфортно їхати. Але погодні умовипродовжували погіршуватись. Почалася хуртовина, температура впаладо -3, сильний туман. І при цьому потрапили рідкісні ML і X5ые, якіобходили мене на 130 як стоячого, їхали не менше 170-180. Нерозумію, як вони про ожеледицю не переживали.
Зрештою, якось дісталися до столиці і до нічлігу. Ця ділянка буланапевно найскладнішим з усіх що мені колись доводилося проходити.Лігли спати о 2 годині ночі за місцевим часом. Пройдена відстань задень 1150км. День другий. Будапешт У понеділок 13-го погулялиБудапештом. Дуже гарне місто, хоч воно й зустріло нас туманом.Особливо запам'ятався парламент і купальні просто неба. Купатися всічні у гарячому басейні офігенно.
Угорський парламент площа Лайоша Кошута
Купальня Сечені у Будапешті
День 3-4. Італія. Венеція.

Переночувавши вдруге у місті, вранці у вівторок виїхали до Венеції.Їхати до неї приблизно 700 кілометрів. З яких 300 за Угорщиною, 300за Словенією. Доїхали о 20:00 без пригод. Машину залишили напаркінгу на материковій частині за 6 євро на добу. Це дешевше, ніжзалишати в багаторівневому паркінгу на самому острові за 30євро/добу. Поруч ходить автобус, який за 1.5 євро з носа та 15хвилин довозить до водного вокзалу Венеції.

Паркінг біля Венеції. Вартість 5 євро на добу, до автобусноїзупинки 200 метрів
Далі на річковому трамваї за 15 євро на двох і о 9-й вечора вжезаселилися в готель. Пора року виявилася ідеальною з поглядутуризму — людей мінімум, у вечірні години взагалі пустельно. А цінина житло дешевші ніж у нас в Одесі.
Гранд-канал
Гранд-канал вночі
Гранд-канал вдень. Вид з оглядового майданчика T Fondaco DeiTedeschi
Площа Сан Марко. Людей практично немає як для Венеції Найголовнішийфотограф :) А взагалі Венеція досить маленька, приблизно 3х3кілометри весь острів. А якщо брати лише цікаві місця, то й удвічіменше. Вистачить півтора дня, щоб обійти всі цікаві туристичнімісця. День 5-6. Болонья. Флоренція, .

У четвер вирушили далі маршрутом, до Флоренції. Їхати недалеко, приблизно 250 км. Дорогою заїхали до Болоньї. Саме там знаходитьсятой самий університет, від якого у нас болонська системаосвіти.

Болонська падаюча вежа Азінеллі заввишки 97 метрів.
Захоплюючий вид з вежі на місто

< Надвечір дісталися Флоренції і заселилися. Готель надавмісце на паркінгу за 8 eur на добу.

Підлога шляху позаду
Золотий міст Ponte Vecchio
Мопеди в Італії люблять
Скульптури на площі Синьорії

День 7. Піза та Альпи.

У суботу 18-го вранці вирушили подивитися на пізанську вежу.Відстань від Флоренції приблизно 100км, їхати близько години.Машину залишили на дешевій платній парковці по 75 центів. Оплатасуто дрібницею в автомат. Насилу нашкреблі на 3 години.

Піза. Паркування недалеко від центру. Оплата тільки монетками Кудиж без цього кадру Піза містечко симпатичне, але крім вежі нічогопримітного немає.
Річка Арно в центрі міста
І далі нам слід було вирушити дорогою назад на північ Італії доАльп Південного Тиролю. Їхати приблизно 500 км. З них 100кмзворотної дороги до Флоренції, а потім 400км платними дорогамистрого на північ. З Пізи ми виїхали о 15:30 і приблизно за годинупроїхали до Флоренції. У цьому місці починаються платні дороги іїхати можна швидше, але погода почала псуватися і стемніло.Температура трохи вища за нуль і почався дощ. Всупереч поширенійдумці італійці особливо не лихачать. Потік їхав 100-120, тому зісвоїми 140кмч проїжджав весь час у лівому ряду. Італійські дорогихоч і платні, але не так вже й щоб супер. Вони часто не освітлені, в основному двосмугові та досить вузькі. Їхати на них швидко недуже комфортно. В основному я чекав поки мене хтось випередить іпочав слідувати за ним. Половину шляху це був швейцарський х5 якийїхав 160-180кмч, другу половину знебашену італійську дівчинку намінікупері, яка пресувала мене на 160 у лівому ряду, а як я їїпропустив, то їхала 170-180, а я за нею. Причому, як я казав, розпочався дощ, видимість погана. Мені зі своїм біксеноном важковидно дорогу, а вона фігачить на сліпій галогеновій оптиці і їйнорм. З останньої заправки у Флоренції пройшло вже 500км, бортовикпоказував запас ходу трохи більше 100км, а яка ситуація з бензом угорах мені було невідомо. Тут варто ще поговорити про ціну набензин в Італії, вона найдорожча в Європі, близько 1.60 євро залітр звичайного 95-го.
1.62 євро за літр у Флоренції

А заїхавши в гори, почав оглядати придорожні стели і з подивомпомітив, що ціна сильно вища. Проїхавши пару заправок, ніде непобачив цінник нижче 1.80 євро. Я подумав що це особлива ціна длягірського регіону та залив 20 літрів на кожен з розрахункомдотягнути до Австрії, де ціна нижча. Але це ще не все. На заправкахє різні колонки - для самообслуговування і заправляє заправник. Іось різниця в ціні між цими колонками 20 центів. Тобто. Якщо типриїхав залити повний бак, наприклад 50 літрів, то будь ласкавідстебни ще 10ку заправнику. Як на мене перебір. Особливо з оглядуна те, що заправник і так є, тільки сидить і нічого не робить. Наяких ціни повернулися до норми — 1.6 євро за літр. Тобто. Наавтострадах бензин коштує значно дорожче. Якщо хочеш заправитися —з'їжджай у сусіднє містечко. Дуже зручно, нічого не скажеш. Причомуце правило діє не тільки для Італії, а й як мінімум для Австріїтеж. Сельва ді Валь Гардена. О 20:00 доїхали до місця, де йзупинилися на тиждень.
День 8-14. Нарешті лижі

Доломітові Альпи
Доломітові Альпи прекрасні
День 14. Час додому

Відкотившись на лижах через тиждень почали своє повернення додому.Виїхали у суботу вранці. Перший ночівля у Відні, Австрія. До неїїхати 600км через всю Австрію та шматочок Німеччини. Дорогоюзаїхали до Інсбрука.

Зверху річка Інн у місті Інсбрук. Знизу фірмовий вигляд центральноївулиці Maria-Theressen Strasse трохи зіпсований ремонтнимироботами
По Австрії ж було поставлено рекорд з витрат палива. Справа в тому, що практично по всьому Тіроль обмеження швидкості в 100кмч і йогореально дотримуються всі учасники руху. Не лише австрійці, а зінших країн також. Тому довелося їхати вкрай розмірено нікуди непоспішаючи і попутно економлячи паливо.
На ночівлю приїхали вже за традицією надвечір. Готель надавбезкоштовне паркування в місцевому боксі Машина все чорніше ічорніше. Незабаром стане зовсім матовою День 15. Відень Небагатопогуляли Віднем. Нічого особливо цікавого подивитися не вдалось.Але зайшли годин на 5 до музею природознавства. У місті багатооб'єктів на реставрації — раз у раз лізуть будівельні крани. Цінина кафешки в півтора-два рази нижчі ніж в Італії. Та й загаломдешевші десь у півтора рази.
Відень. Музей природознавства. Ерцгерцог Карл - Статуя вершника.Міська площа.
День 16. Дорога додому
У понеділок 27 січня виїхали з Відня об 11 ранку і продовжили шляхдодому. За планом дорога пролягала через Чехію та Польщу до Львова.Відстань 800 км. Т.К. Нам вже порядком набридло платити в кожнійкраїні приблизно по 10 євро за віньєтку, то в Чехії ми вирішилизаощадити та поїхати безкоштовними дорогами. Заодно і подивитися, як живуть у місцевих містечках та селах. По кілометражу виходилонавіть трохи менше, але за часом це нам додало зайвої години двітак точно. Дороги хоч і хороші, але більше 100 км на них ніхто неїздить. А з іншого боку дуже багато селищ, в яких їдеш до 50кмч, плюс світлофори та перехрестя. Тому якщо дорогий час, то кращепереплатити і поїхати платними дорогами.

Попередньо заправилися до повного бака ще в Австрії. Тут різницяз ціною на бензин на автострадах ще разючіша — 1.60 євро на трасіпроти 1.19 у містах. Довелося відхилитися на 7км від маршруту, щобзаїхати заправитися.

Ближче до вечора в'їхали до Польщі з боку Катовіце. Польща нампроїхати близько 400км. На відміну від Угорщини, Словаччини, Австрії та Чехії, віньєток у Польщі немає. Вони мають платні дорогиз оплатою на місці. І мушу сказати з усіх доріг у цій подорожіпольські автостради виявилися найкращими. На них є освітлення, переважно чотирисмужки і самі смуги дуже широкі. Їдеш собі 190, кермаєш однією рукою і відпочиваєш за бубликом слухаючи книжку. Докордону дісталися вже ввечері. Проходження зайняло 3 години.Митники не лютували. Подивилися кілька сумок, попросили відкритикапот перевірити вин і спитали грін карту на машину. Після чогоповернули вже проштамповані паспорти одразу до машини. Не те, що унас, де я на виїзді з України випадково не пройшов паспортнийконтроль у будці, а дізнався про це вже на в'їзді до угорськогокордону. Довелося тікати назад і терміново проштампуватись.

В Україну в'їхали вже о 12 ночі. До Львова було всього 70км іначебто скоро будемо. Але немає. В'їжджаючи на батьківщину відразукинувся контраст і не на краще. Кілометрів через 20 проїхали повздтп, де міжміський автобус збив на смерть мужика в якомусь селищі.Навколо поліція, швидкі, пасажири все вийшли. Далі ще за 20кмвстряли намертво в пробку. Простояла година, машини взагалі нерухаються. Попереду в парі кілометрів ще одне дтп із кількомамашинами, які перекрили намертво трасу. Що там конкретно трапилосяне бачив, ми вирішили поїхати назад та поїхати в об'їзд.

Навігатор повіз через якісь села. Спочатку дорога була непоганою, потім асфальту все менше і менше, поки не почали їхати вжеґрунтовкою посеред поля. Ця ділянка кілометрів на 30 поїхала годинапівтора facepalm. Ближче до 3 ночі дісталися Львова. Там також свояатмосфера. Десь у центрі пiлiцiя скрутила мужика на асфальті тащось з'ясовують. Далі вже в самому центрі якісь бомжі вчинили бійкуміж собою. Ласкаво просимо додому. О четвертій годині нарешті ляглиспати. Машину залишили в підземному паркінгу вдома. Наступного днядорога назад до Києва теж не обійшлася без пригод. Після Рівногопробив колесо. Дороги у нас брудні, наїхав на якесь сміття, судячиз усього. Добре поряд була шиномонтажка, до якої дотяг надокатці.

Дорожні пригоди. Довелося все діставати з багажника Загальнапротяжність маршруту склала 4800км на 17 днів. Дуже задоволенийавтомобільною подорожжю, прям відмінно. Зі свого боку можусказати, що трійка BMW ідеально підходить для формату гранд туризмона двох. Особливо на трилітровому моторі, ручці та спортпідвісці.Так само за всю поїздку я не мав жодного нарікання до автомобіля.Все працювало ідеально без жодних зауважень. І без знижок, що цестарий авто з великим пробігом. Хоча брешу, по дорозі назад зІталії зупинилися закупитися в супермаркеті. Набравши повні пакетиїжі, довелося закидати їх за заднє сидіння. І в момент відкиданняспинки спалахнув вагітний чоловік на приборці. Ні на що за фактомне вплинуло, але полагодити вдалося вже лише вдома в Києві —відійшов конектор у роз'ємі клямки ременя.
Кому цікавий кошторис поїздки. Усі ціни переведені в долари. Готеліскрізь брали три зірки, деякі були з харчуванням (наприклад уВенеції) На бензин за всю поїздку пішло рівно $700. Середняфактична витрата 10.58л/100км. Платні дороги та віньєтки з'їли ще$130. Найбільше з тієї суми пішло на італійські дороги — на 800кміталійськими автобанами було витрачено близько $70. Також підІнсбруком ми через незнання потрапили на ділянку платної дороги, заяку довелося заплатити 10 євро на шлагбаумі. Ще з автомобільнихвитрат страховка Зелена карта $43, паркування та паркінги $40, смердючий омивач фар куплений за $5 на заправці у Словенії. Разом$920 на автомобільно-транспортні витрати. Ціни на житло нас приємноздивували. Наприклад, готель три зірки у Венеції зі сніданком надвох осіб дві ночі обійшовся в $87. Приблизно стільки ж ($40 заніч) нам обійшовся влітку номер у "мініотелі" у Кирилівці наАзовському морі, тільки без сніданку та з традиційним вітчизняним "сервісом". Найдорожчий пункт у графі "житло" це п'ятикімнатнийбудиночок у лижному містечку в італійських альпах. Його ми зняли начотирьох приблизно за $230 за добу. Сума звичайно значна, але зіншого боку убогий дспшний будиночок на чотирьох у Буковелі вгрудні цього ж року нам обійшовся в $170 за ніч (три ночі $500), щоякби ніфіга не дешево, особливо враховуючи що і скіпаси в Буковелікоштують трохи дешевше за альпіські при просто незрівнянноїінфраструктури.
"деякі були з харчуванням (наприклад у Венеції) На бензин за всюпоїздку пішло рівно $700. Середня фактична витрата 10.58л/100км.Платні дороги та віньєтки з'їли ще $130. Найбільше з тієї сумипішло на італійські дороги — на 800км італійськими автобанами буловитрачено близько $70. Також під Інсбруком ми через незнанняпотрапили на ділянку платної дороги, за яку довелося заплатити 10євро на шлагбаумі. Ще з автомобільних витрат страховка Зелена карта$43, паркування та паркінги $40, смердючий омивач фар куплений за$5 на заправці у Словенії. Разом $920 на автомобільно-транспортнівитрати. Ціни на житло нас приємно здивували. Наприклад, готель тризірки у Венеції зі сніданком на двох осіб дві ночі обійшовся в $87.Приблизно стільки ж ($40 за ніч) нам обійшовся влітку номер у "мініотелі" у Кирилівці на Азовському морі, тільки без сніданку таз традиційним вітчизняним "сервісом". Найдорожчий пункт у графі "житло" це п'ятикімнатний будиночок у лижному містечку віталійських альпах. Його ми зняли на чотирьох приблизно за $230 задобу. Сума звичайно значна, але з іншого боку убогий дспшнийбудиночок на чотирьох у Буковелі в грудні цього ж року намобійшовся в $170 за ніч (три ночі $500), що якби ніфіга не дешево, особливо враховуючи що і скіпаси в Буковелі коштують трохи дешевшеза альпіські при просто незрівнянної інфраструктури.
"деякі були з харчуванням (наприклад у Венеції) На бензин за всюпоїздку пішло рівно $700. Середня фактична витрата 10.58л/100км.Платні дороги та віньєтки з'їли ще $130. Найбільше з тієї сумипішло на італійські дороги — на 800км італійськими автобанами буловитрачено близько $70. Також під Інсбруком ми через незнанняпотрапили на ділянку платної дороги, за яку довелося заплатити 10євро на шлагбаумі. Ще з автомобільних витрат страховка Зелена карта$43, паркування та паркінги $40, смердючий омивач фар куплений за$5 на заправці у Словенії. Разом $920 на автомобільно-транспортнівитрати. Ціни на житло нас приємно здивували. Наприклад, готель тризірки у Венеції зі сніданком на двох осіб дві ночі обійшовся в $87.Приблизно стільки ж ($40 за ніч) нам обійшовся влітку номер у "мініотелі" у Кирилівці на Азовському морі, тільки без сніданку таз традиційним вітчизняним "сервісом". Найдорожчий пункт у графі "житло" це п'ятикімнатний будиночок у лижному містечку віталійських альпах. Його ми зняли на чотирьох приблизно за $230 задобу. Сума звичайно значна, але з іншого боку убогий дспшнийбудиночок на чотирьох у Буковелі в грудні цього ж року намобійшовся в $170 за ніч (три ночі $500), що якби ніфіга не дешево, особливо враховуючи що і скіпаси в Буковелі коштують трохи дешевшеза альпіські при просто незрівнянної інфраструктури.