Пані та панове! привітати Вас із Днем Незалежності України!
Спокон віків, наша Батьківщина була кузнею видатних воїнів, вчених, поетів та письменників. Полем битви русичів та козаків —найвидатніших воїнів середньовічної Європи. 22 роки тому ми зновуотримали свободу Свободу слова, свободу думки, свободу вибору, свободу у весь колос сказати:МИ — УКРАЇНЦІ! настільки вільними, наскільки ми самі того забажаємо. Ніхто не казав і не думав, щошлях становлення нашої молодої країни буде легким та безхмарним.Найбільші в історії людства держави будувалися не один десятокроків, перш ніж стали могутніми. І тільки в наших руках є часткамолодої України, її майбутнє! Ми, українці, від Ужгорода доЛуганська, від Севастополя до Чернігова, зобов'язані подолатисварки та конфлікти, відволіктися від нав'язаних ззовні думок тавмовлянь, і, взявшись за руки, в єдиному прагненні направити всісвої сили, все своє бажання на ті, аби кожен із нас, наші діти, наші внуки та правнуки могли з гордістю сказати:Я — УКРАЇНЕЦЬ! ЯЖИВУ В УКРАЇНІ! Ми маємо побудувати таку Україну, про яку мріялинаші пращури, за яку вони без жодних сумнівів, без жалю та безстраху проливали свою кров. Я вірю в те, що всі ми:мешканці Києвата Одеси, Львова та Харківу, Дніпропетровська та Івано-Франківська, всіх міст і сел, всі ті, хто належить до української нації, хтобажає нашій країні добробуту — сьогодні разом перевернемо новусторінку історії, напишемо новий розділ у літописі нашоїпрекрасної, єдиної та нероздільної України — нашої Батьківщини!
Слава Україні!
як вітер, і трави, і води…
За годину щасливу і в радості мить,
любіть за годину негоди.
Любіти Україну у сні й наяві,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіти Україну всім серцем своїм
і всіма своїми ділами.
Для нас вона у світі єдина, одна
в просторах сладкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
квітці, пташині, електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
у дитячій усмішці, у дівочих очах
і у стягів багряному шумі…
Як та купина, що горити — не згора, в живих у стібках, у дібровах, у зойках гудків, і в хвилях Дніпра, і в хмарах цих пурпурових,
у грому канонад, що розвіяли на порох
чужинців у зелених мундирах,
в багнетах, що у темряві пробивали нам шлях до весни і світлих, іщирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загибу...
Не можна любити народів інших, якщо не любиш Україну! >
Дівчина! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любити не захоче тобі,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіти у праці, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Ст. Сосюра
Дами та панове! Цього дня маю честь привітати Вас із ДнемНезалежності України!
Споконвіку наша Батьківщина була кузнею видатних воїнів, учених, поетів та письменників. У своїх віршах її оспівував великий кобзарТарас Шевченко, на її землях писав свої картини Рєпін, вона булаполем битви русичів та запорізьких козаків — найбільших воїнівсередньовічної Європи. Українська культура розвивалася знайдавніших часів, розвивається вона й досі. Наша територіяподарувала світові такі великі держави, як Київська Русь таКозаччина. Її великі сини завжди до смерті стояли за свою віру, засвоїх близьких. Рівно 22 роки тому ми знову здобули свободу.Свободу слова, свободу думки, свободу вибору, свободу на весь голосзаявити:МИ – УКРАЇНЦІ! Ми отримали можливість побудувати великудержаву, таку, в якій ми, українці, почуватимемося максимальнокомфортно, настільки вільно, наскільки ми самі того забажаємо.Ніхто не говорив і не думав, що шлях становлення нашої молодоїкраїни буде легким та безхмарним. Найбільші в історії людствадержави будувалися не один десяток років, перш ніж здобулимогутність. І лише у наших руках лежить доля молодої України, їїмайбутнє! Ми, українці, від Ужгорода до Луганська, від Севастополядо Чернігова, зобов'язані подолати чвари та конфлікти, відволіктисявід нав'язаних ззовні думок і умовлянь і, взявшись за руки, вєдиному прагненні, спрямувати всі свої сили, все своє бажання нате, щоб кожен з нас, наші діти, наші онуки та правнуки могли гордосказати:Я – УКРАЇНЕЦЬ! Я ЖИВУ В УКРАЇНІ! Ми маємо побудувати такуУкраїну, про яку мріяли наші предки, за яку вони без жоднихсумнівів, без жалю і без страху проливали свою кров. Я вірю в те, що всі ми:мешканці Києва та Одеси, Львова та Харкова, Дніпропетровська та Івано-Франківська, усіх міст та сіл, усі ті, хто належать до української нації, усі, хто бажає нашій країнідобра та процвітання – сьогодні разом перевернемо нову сторінкуісторії, напишемо новий розділ у літописі нашої прекрасної, єдиноїта неподільної України — нашої Батьківщини!
Слава Україні!
Люби Україну, як сонце люби,
Як вітер, і трави, і води…
Мить щастя і радості час,
Любіть у важкі роки./p>
Люби Україну уві сні, наяву,
Вишневу нашу Вкраїну…
Її красу, вічну, молоду,
> Мова її солов'їна.
Серед братніх народів, як у багатому саду,
Сяє вона між століттями…
Люби Україну всім серцем своїм
І всіма своїми справами.
Для нас єдина у світі вона
У просторах між солодкими їхніми чар…
Вона серед зірок, і вербах вона,
І в кожному серці ударі,
в кольорах вона, у птахах, в електровогнях,
І у пісні будь-якій, у кожній думі,
І в дитячих посмішках, у дівочих очах
І у прапорів бордовому у шумі …
Вона, як скіпка, що горя — не згорить,
Живе і в стежках, в дібровах,
І в звуках гудків, і в дніпрових хвилях
І в хмарах тих, величних…
І в громі гуркотах, що розвіяли на порох
Ворогів у зелених мундирах,
У багнетах, що у темряві пробивали нам шлях
Шлях до весен, душі нашої милим.
Гей, юначе! Нехай буде для неї і сміх твій,
І сльози, і все до смерті…
Не зможеш народів інших ти любити,
Коли не любив Україну! <
Красуня! Як синє небо її,
Люби її у кожній хвилині,
Коханий любити не захоче тебе
Коли Україну не любиш!
Любіть у праці, і в коханні, і в бою,
Як пісню, що ллється зорею,
Усім серцем любите Україну свою —
І вічно ми всі з нею будемо!
В. Сосюра
Харків — моє рідне місто!
Львів — найкрасивіше місто України
Київ — столиця України
Мукачево — найкрасивіше місто, яке налічує понад 10 столітьісторії
Кам'янець-Подільський — місто, яке відіграло найважливішу роль вісторії України
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.