Рульова рейка. Частина 3. Фінал.

Як було описано в попередніх записах, минулий господар обірвавнижню ліву шпильку кріплення скоби рульової рейки і тупо приваривїї. Потрібно було поставити рейку на місце і зафіксувати її, щобприварити скобу, праву скобу постив і наживив без проблем, а ось злівої почався гемор, треба ж ще й рейку ввести в зачеплення зкермовим валом. Почитавши, скрізь пишуть що це необхідно робитивдвох.Не вірте.Можна й одному.Це сексом не можна одному займатися, а ось ремонтувати ВАЗ можна.Так я заліз. В салон і відкрутивкріплення рульового валу до кузова і вал подався вперед і ставбовтатися. Трохи розточив отвір, щоб скоба нормально лягла. Ізакрутив її (не закрутив тільки ліве нижнє кріплення, його требаварити.) Після цього спокійненько пірнув у салон і без зусиль завіву зачеплення рульовий вал і рейку.
Ну і закрутив болт кріплення валу до рейки та кронштейну рульовоговалу до кузова.
Все, і не потрібно тут аж аж два землекопи, і один впоратися.чаклувати над кріпленням. Щоб хоч якось приварити, я знявнаконечник, прив'язав його стяжкою до верхнього витка пружини іпіддомкратив машину. Зачистити місце і зрізати невеликий піптик відпопередньої шпильки було неможливо, а висвердлюватися занадтогемарно. Відкрутив верхню гайку хомута, відсунув від кухова іпритиснув нижню частину хомута, наскільки це було можливо. Вуаля, скоба приварена. Закручував усе, накинув каструлю і все. Попередурозвал. На наступний день я поїхав на розвал. Тут нема чогоособливо описувати. 1 година діл і я знову на коні :)
підготовка
Регулювання