< br> До речі, це та сама річка, що на початку всієїісторії, за моєю спиною знаходиться старий міст в аварійному стані, а за ним той на якому фоткалися і біля якого чекали господарівуночі.
< p>
І трохи нижче
Удосталь надивившись поїхали на ринок купити подарунки та сувеніри, а після цього вирішили спробувати знайти водоспад Дівочісльози.
Запитали у місцевих, подивилися на карті, вбили в навігатор навителі поїхали, спочатку все починалося добре, але як виявилося потім мипропустили поворот, точніше навігатор повів нас кудись не туди, алетоді ми про це навіть не здогадувалися. Спочатку почався дужекрутий підйом вгору кам'янистою дорогою, було очково, але машиназаїхала, всього кілька разів колеса зривалися в букс на мить. Потімдорога стала земляно кам'янистою, приблизно такою було дуже багатокаменів, що стирчали, все боявся чимось зачепитися. У результатідорога стала на стільки жахливою, що ми вирішили припаркувати нагалявині машину і пройтися пішки, за навиком показувало, щоводоспад уже зовсім поряд. Пішли пішки в гору через ліс ґрунтовоюдорогою. Далі дорога стала зовсім не прохідна для легкового авто, на ній якраз проводити трофі рейди =)) Дійшли до роздоріжжя, вирішили пройтися ліворуч однією з них, У результаті ця дорогавивела нас на велику галявину, а після галявини метрів через 20закінчилася зовсім і почався густий ліс. Довелося розвернутися іспробувати піти другою розвилкою. Там дорога стала ще гіршою
Пройшовши ще може кілометр вперед, зрозуміли, що водоспадзнаходиться осторонь і пішки йти до нього далеко, а нам ще потрібнобуло заїхати в один магазинчик. І купити друзям вишиванки (зробилиспецзамовлення), а за часом були обмеження, боялися, що закриється.А нам о 3-й ночі виїжджати, тож іншого часу купити не буде.Розвернулися і попрямували назад до машини. Дівчата вже не хотілифоткатись, а мені че, мені весело, я люблю природу і ходити. Я биіз задоволенням і на говерлі та так скрізь, але така запопадливістьтільки в мене…так що довелося залишитися з більшістю і підкоритися=)
Повернулися до місця де залишили машину і влаштували невеликийфотосет, місце красиве і вигляд відкривається шикарний.
А поки спускалися вниз зустріли групу туристів, пішки з купоюрюкзаків та іншого спорядження йшли туди від куди щойно повернулисями. Так само питали у нас за водоспад, воду, галявини, щоброзміститися на нічліг або просто зробити привал. Все що знали ібачили розповіли і пішли фоткатися.
Назад вирішили виїжджати іншою дорогою, бо на тій якою приїхалибуло дуже багато каменів і не хотілося ще раз проходити через це. Іне дарма, другий шлях виявився набагато кращим, не автобан, алеповільно їхати можна, плюс запитали у місцевих, вони підтвердили, що тут виїхати можна і на легкових проблем не буде. Так і було.З'їздивши в магазин і купивши вишиванки вирішили повторити спробувідшукати водоспад. Ще раз поцікавилися у місцевих як проїхати, спочатку поїхали потрібною дорогою, а далі знову пропустилиповорот, знову поїхали в гору по камінню, зустріли там чоловіка, щосупроводжував двох дівчат на конях і поцікавилися у нього, чиправильно ми їдемо, на що отримали категоричне ні. =) У двох словахвін нам розповів де потрібно повернути, скільки проїхати і врезультаті все-одно ще потрібно йти пішки близько 3-4 км, водоспадвиявився недоступним. Тому вирішили не шукати його більше тапоїхали додому збирати речі.
Відмінно провели час у Карпатах, 3 дні було мало, щоб побачити всюкрасу, але ці три дні були досить насичені та цікаві, а теперчекала дорога додому, на яку ми з Антоном підготували ще одинсюрприз для наших дам. Вони не підозрювали до останнього, навітьколи біля Рівного ми звернули у бік Луцька про що говорило безлічпокажчиків уздовж дороги, але дівчатка виявилися малоспостережливими і всі зрозуміли тільки після приїзду до точкипризначення, але про це в наступній частині.
Продовження слідує…
"і не дарма, другий шлях виявився набагато кращим, не автобан, алеповільно їхати можна, плюс запитали у місцевих, вони підтвердили, що тут виїхати можна і на легкових проблем не буде. Так і було.З'їздивши в магазин і купивши вишиванки вирішили повторити спробувідшукати водоспад. Ще раз поцікавилися у місцевих як проїхати, спочатку поїхали потрібною дорогою, а далі знову пропустилиповорот, знову поїхали в гору по камінню, зустріли там чоловіка, щосупроводжував двох дівчат на конях і поцікавилися у нього, чиправильно ми їдемо, на що отримали категоричне ні. =) У двох словахвін нам розповів де потрібно повернути, скільки проїхати і врезультаті все-одно ще потрібно йти пішки близько 3-4 км, водоспадвиявився недоступним. Тому вирішили не шукати його більше тапоїхали додому збирати речі.
Відмінно провели час у Карпатах, 3 дні було мало, щоб побачити всюкрасу, але ці три дні були досить насичені та цікаві, а теперчекала дорога додому, на яку ми з Антоном підготували ще одинсюрприз для наших дам. Вони не підозрювали до останнього, навітьколи біля Рівного ми звернули у бік Луцька про що говорило безлічпокажчиків уздовж дороги, але дівчатка виявилися малоспостережливими і всі зрозуміли тільки після приїзду до точкипризначення, але про це в наступній частині.
Продовження слідує…
"і не дарма, другий шлях виявився набагато кращим, не автобан, алеповільно їхати можна, плюс запитали у місцевих, вони підтвердили, що тут виїхати можна і на легкових проблем не буде. Так і було.З'їздивши в магазин і купивши вишиванки вирішили повторити спробувідшукати водоспад. Ще раз поцікавилися у місцевих як проїхати, спочатку поїхали потрібною дорогою, а далі знову пропустилиповорот, знову поїхали в гору по камінню, зустріли там чоловіка, щосупроводжував двох дівчат на конях і поцікавилися у нього, чиправильно ми їдемо, на що отримали категоричне ні. =) У двох словахвін нам розповів де потрібно повернути, скільки проїхати і врезультаті все-одно ще потрібно йти пішки близько 3-4 км, водоспадвиявився недоступним. Тому вирішили не шукати його більше тапоїхали додому збирати речі.
Відмінно провели час у Карпатах, 3 дні було мало, щоб побачити всюкрасу, але ці три дні були досить насичені та цікаві, а теперчекала дорога додому, на яку ми з Антоном підготували ще одинсюрприз для наших дам. Вони не підозрювали до останнього, навітьколи біля Рівного ми звернули у бік Луцька про що говорило безлічпокажчиків уздовж дороги, але дівчатка виявилися малоспостережливими і всі зрозуміли тільки після приїзду до точкипризначення, але про це в наступній частині.
Продовження слідує…
Коментарі5
так, із задоволенням читається, ніби сам там побував)
Радий що сподобалося =) Місця там красиві, але потрібно більше часу, щоб встигнути насолодитися всім у повному обсязі =)
Другий день сиджу і читаю твої пости про Карпати. Навіть про роботу забув)))
=)))Я не хотів відволікати =)) Головне що б подобалося=)
Супер. Продовжуй далі. Робота не вовк … )))