Трохи про нове

Вітаю всіх читачів!
За цей час сталося багато цікавого. То деталі пендоси не тівислали, то моєю машиною займалися в останню чергу.Взагалі скажу внашому місті дуже важко знайти нормальне сто, начебто спочатку всенормально, а за підсумком бігаєш за майстрами, платячи чималігроші. Близько 3000 $, хоча були зроблені ще супутні роботи таремонти типу фарбування дисків, супортів, ремонт пластмаси, обмоткаколекторів, реставрації ходової (яку ніфіга! не затягнули! і яїздив місяць з відкрученими важелями (привіт сто) з вагітноюдружиною. Мотор зібраний начебто добре, масло не жере, витратавпала по трасі, динаміка по рейслоджику покращилася.Налаштував менеамерикос, дуже грамотно все зробив, і дуже швидко.Раніше мене шивДіма рп але чомусь вискакували помилки бідної суміші.Так само добреобмотали колектора термострічкою. На попередньому сто меніперетягли моєю старою порваною термострічкою! Відразу зробили насовість нової титанової але задоволення не дешеве. Але те, щосервісу обслуговування на наших сто немає, це факт. Якби у мене нафірмі так працювали, то 90% клієнтів тупо пішли. Тобто у тебеначебто є машина, є гроші, хочеш щось поставити з тюнінгу, і ти якдятел бігаєш за цими майстрами, приїжджаючи на ранній домовленийчас, за підсумками чекаєш півтори години поки прийдуть майстри, потім чекаєш поки зроблять тобі щось, попутно ще умудряючисьобслуговувати машини, що стоять поруч! З останніх боків це булостановище після зварювання вихлопних насадок у задньому бамері, вони тупо дивилися вниз! Після цієї фігні, психонувши, поїхав доіншого зварювальника, він дві години виставляв ці срані насадки іколи привалив, вони почали дивитися вбік! С*ка навколо однірукожопи! Найприкріше, що коли тебе питають, де ти обслуговуєшмашини, то навіть нема чого відповісти, бо щоразу нові місця.Особливо подобаються фрази на кшталт побачив твою машину наконкретному сто, приїхав і вирішив свою теж залишити, а запідсумками незадоволений. Коротше скажу що все гівно, і не вартовитрачених грошей. Купуйте краще нові машини, додаючи грошейзамість тюнінгу, на машину свіжіше та швидше з заводу. Ще в менерозвалилися колектори, мабуть від старості, зараз пливуть нові, днями повинен забрати компресор, але вже передумав його ставити, швидше за все виставлю на продаж десь, благо моторів 6.1 багато.Скоро я нарешті маю стати батьком, і всі ці сто з тюнінгом неабиякдістали, вирішив що скоро треба брати дружині машину, якийсьпозашляховик суворий хочеться, щоб не хотілося мені на ньому їздитияк на абарті колись. Ну і Одесі днями випав нереальний сніг, містовсе стояло. Дружині вранці, коли тільки почало сипати, закортіло нароботу (працює у мене). Їхали дві години туди та три годининазад.
Дорога на роботу
Фоток цієї дупи зробити невдалося так як мозок був зайнятий думкамияк дістатися додому. Сніг налипав з шаленою швидкістю, двірникизамерзали, на шибках та дзеркалах гори снігу, постійно вибігавчистити. На шляху до будинку у всіх провулках застрягли машини, яна адреналіні вирішив що я розумніший за всіх, та поїхав до об'їздучерез парк біля будинку. Там я сів на пузо прямо на кордоні зурвищем (різкий спуск до моря). Почав буксувати, машину почалокрутити. Вирішив відправити дружину пішки додому, благо до домубуло 2 хвилини ходьби. Почав газувати, щоб колесами докопати доасфальту. Машину різко розгортало в цьому обрив, неабиякобсравшись, я вийшов подивитися на все це збоку. У результатівирішив що машину посеред дороги не кину, і почав намагатисявикрутити її в інший бік. Дивом вийшло, потім уловив зачіп здорогою, почав їхати, по дорозі ще пару разів кидало у бік урвища, але пронесло. Діставшись на територію будинку, я відчував себеучасником і призером зимового етапу ралі у Фінляндії, на якомуохоронці на в'їзді додому повинні були махати прапорами, щопозначали довгоочікуваний фініш. Їх здивовані особи оцінювалимашини, яким перебували додому (а їх майже не було). (до речісказати зробили дуже якісно), я поламав. Ну і нещодавно пофарбованідиски теж встиг побити, завдяки жопникам-комунальникам, які взагаліне прибирали місто! Тупо посеред дороги стояли кинуті машини, чергина заправки були з сусідніх вулиць, я особисто стояв півтори годинив черзі, з-за дятлів які бігали з каністрами поза чергою. Заостанні три роки їзди я вперше побив диски, злості не було меж.>

За день до снігопаду, біля джипа був фотосет у Альберта. Фоткали угаю, у статиці. Потім мені захотілося випендритись і я попросивпофоткати машину в заметі. Поруч був непоганий, як на мене, поворот. Зробивши пару знімків, нічого не віщувало біди. На самомуповороті стояла одна дама у своєму сараї. Явно запанікувавши, замість того щоб переставити свій япономобіль, вона пішла доАльберта і щось почала йому втирати, а потім пішла на якесьзвалище. Я розвернувся, під'їхав запитати, що вона хотіла, трохиз'їхавши з дороги. Коли я почав рухатися, зад машини почало зноситивбік і заривати в сніг. За підсумком так опинився у кюветі, що бувприсипаний снігом. У срт особливість, що при торканні допробуксовки робочий тільки задній привід, причому завжди припробуксуванні зад зносить вправо, а тут ще й сам кювет. Урезультаті я застряг у ньому так як не міг натиснути газ із-застовпчиків і паркану. Благо проїжджали хлопці з тросом, а потім імужик на Прадо, зачепили мене за важіль заднього моста, натягнулизбоку щоб зад вправо до стовпа не зносило, і я виїхав. Ось такийкінець грудня вийшов.

З зворотного боку було глибоко