Емблема не є проблемою.

Чекаючи натхнення на епохальні справи, зачепилося моє око за вбитуультрафіолетом і зустрічними вітрами далеких мандрівок, емблямбу.Грифончик явно втомився протистояти стихіям, що б'ють у харю.
Начебто дрібниця, але - головна дрібниця! Для виправлення цієїдрібниці є два варіанти:1 - купити, 2 - затрахатись.Запасні емблемиу мене є, але ми ж легких шляхів не шукаємо? Значить залишаєтьсяваріант 2. Тим більше, що з однією емблемою я вже морочився -шліфував, полірував і двома шарами яхтного лаку розкривав.З любовідо гармонії, одразу ж метнувся кабанчиком за присоскою щоб зняти цюнакапотну пошарпаність (навіть фоткати не став). Далі був звичнийетап шліфування і полірування Щоб максимально механізувати цюрабську працю, я наліпив на капелюшок болта двосторонній скотч, вставив у шуруповерт і включив чардаш.
Головне — по центру.
15-20 хвилин і є результат. )
Леза бритви, нульовка, повсть з пастою Державного ОптичногоІнституту (сРСР 1932р.) …
Коли все заблищало блиском котячих подробиць, мене раптом зламалалінощі – дві доби витратити на лакування… і я зважився на науковийекскремент. Після бронювання фар, у мене залишилася плівка і яподумав… а міг би й раніше. Подивимося, як і скільки плівкавистоїть. Якось так. ) Начебто як дрібниця, а надихає. )
Усім — удачі!