Траса Чернігів - Київ, пів на дев'яту вечора ... Темно. Кілометр закілометром машина мотає пробіг ... Монотонність. Хочеться спати, так, що очі вже мимоволі заплющуються. Роблю зупинку, в черговийраз за день п'ю кави. Поїхав… Тут і сталося те, що мало статися… Упам'яті тільки залишилося це солодке нездужання, яке так добрезаплющує очі… миттєва непритомність… удар! Свідомість увімкнулосярівно в момент зіткнення…і перше що я побачив перед собою, це кермопрямо перед обличчям. Напевно ці спиці керма запам'ятав на всежиття. І ще божевільний тиск, який просто впечатує моє тіло вторпеду. Перевантаження, яке здається триває вічність… болю немає, тільки тиск усієї маси тіла…Як зупинився, я не пам'ятаю. Наступногоразу свідомість чітко фіксує той момент, коли машина повністюзупинилася. Бачу приладку, яка сяє всьому лапочками, і дзижчитьбензонасос. Вимикаю запалювання ... Все розпливчасте. Розумію, щополетіли окуляри. (у мене зір не дуже, і з дитинства ношуокуляри)
Руками шукаю і як не дивно, знаходжу на прибиранні. Відстібаюремінь, виходжу з машини ... Прикро. Метрів за сорок від менекоштує 2115 з розбитим багажником ... Дивлюся я на свою. Таврію, ірозумію що все, приїхав…
Капот зігнувся як захотів
Перекур на заправці, заразом і детальніший огляд машини і себе
Привіт від кнопки перемикання газ/бензин
>
Щось тепле тече по лобі ... Пробую рукою - кров. Але на ногах стоюміцно, не звертаю на це уваги. А далі все, як у легкому тумані.Приїзд поліції, швидке оформлення…водій машини, що постраждала, йдепішки у бік Броварів, де його забирають потім.
А я сиджу в «розбитому кориті»…ніч, темно, холодно, гидко на душі.По дорозі пролітають одна за одною машини ... Всі поспішають усвоїх справах, адже п'ятниця, раніше додому хочуть встигнути. А явже встиг. Поки чекав напарника, який мене відбуксував додому, багато чого передумав. Ніби живий, з мінімальними вибоями, а всеодно гірко на душі. Проблем і так вистачало в житті, а тут щебільше привалило. Але нічого, справлюсь якось.
Особливо хочу зупинитися на використання ременя в Таврії. Багатотихенько сміялися, коли бачили, як я щоразу пристібався, інші питалинавіщо я це роблю. Але в мене принцип - не пити за кермом ніколи ізавжди пристібатися. І це уберегло від травм. Начебто і не такийсильний удар, але по тілу там де проходив ремінь залишилися синціта синці. Лівою ногою зніс блок запобіжників, навіть не відчув, аось правою пощастило менше. Магнітофон легко полетів зі своїхшурупів, а ось кнопка перемикання газу виявилася міцним горішком.Точніше навіть не сама кнопка, яка розлетілася на запчастини, аметалева скоба кріплення. Міцно трималася, залишила на згадкуневеликий поріз. Ремінь з котушки витягнувся, це нормальне явище, сучасні машини мають переднатягувачі ременя для виключення цьогоефекту. А тут я таки дістав чолом по керму, і отримав синець іневелике розсічення ... Окремо хочеться згадати про пасивну безпекуТаврії, точніше про її відсутність. Капот не може скластися«будиночком», він ламається як захоче. Мені пощастило, його все жтаки зламало. Два вуха на капоті біля лобового скла, які маютьупиратися в край кузова та тримати удар, не спрацювали. З правогоупору капот зіскочив, а ліве просто виламало, через що капотприїхав у лобове. Запаска защемилася і пробилася, але якби бувсильний удар, вона пішла б у салон.
Ліве крило прийняло частину удару
Ні в чому не винна 15 Лада
<
Прістігайтесь, і нехай береже вас Господь.
Докладніше про пошкодження та ремонт напишу в наступномузаписі.
"
Ліве крило прийняло частину удару
Ні в чому не винна 15 Лада
Прістігайтесь, і нехай береже вас Господь.<
Докладніше про пошкодження та ремонт напишу в наступномузаписі.
"
Ліве крило прийняло частину удару
Ні в чому не винна 15 Лада
Прістігайтесь, і нехай береже вас Господь.<
Докладніше про пошкодження та ремонт напишу в наступномузаписі.
Коментарі20
Одужуй! А запаску під капотом краще не возити, хоча може вона допомагає від удару капотом, хто її знає…
Спасибі)Запаску реально краще не возити біля мотора, тому що при ударі колесо не деформується, а штовхає моторний щит усередину салону. Відповідно і рульова рейка зміщується всередину катастрофічно багато, що майже завжди означає перелом шийних хребців.
Що з 15 зовсім з фольги, постраждала гірше Таврії. Співчуваю. Теж було ДТП, теж з 15. І теж я завжди пристібаюся, обійшлося взагалі без травм, хоча він мене на таран лоба в лоба взяв.
Я сам здивований, як Таврія змогла так витримати удар. Вийшло що багажник 15 поглинув основну енергію удару. У лоб це звичайно найжорсткіше, що може бути. Добре, що обійшлося! Ремінь рулить, щоб не говорили!
Так, завжди пристібаюся. Ну мене капот кутом прилетів у лобове, по ремонту обійшлося капот. два крила, телевізор, і витягнути трохи один бризковик. А 15 розвалилася в гівно просто, я не знаю що він там з нею робив Потім. Я думаю це тому, що Таврія сп...
Головне що всі живи. З Лади 15 вийшло 14
Так, вийшов хетчбек) Трохи вкоротив)
Життя - біль. Я б не пережив, якщо по чесному. Простий самовипилявся морально напевно ... п. с. Хуяже собі плями зам'яло про_О
Так, морально не дуже приємно ... Спочатку радієш, що живий, а потім вже приходить гірке усвідомлення того, що сталося.
Співчуваю, тримайся. Сам завжди пристібаюся, і пасажирів теж намагаюся змусити пристібатися. Мало ... Якщо не ти, то ніхто не застрахований, що в тебе можуть втиснутися ... Запаску після купівлі таврону, перемістив у багажник, зараз на місці запаски ...
Спасибі) На жаль, щоразу, коли сідаєш за кермо, існує ймовірність аварії. З запаскою правильне рішення.
І правильно що пристібаєшся.
Співчуваю. Ситуація не приємна. Головне що живий. Удачі в подальшому!
Спасибі)
Головне що живий! Видужуйте швидше!
Спасибі) Залізо завжди можна відремонтувати, перекроїти, зрештою здати в лом. Так, прикро, шкода, але з часом все пройде. А ось життя чи здоров'я вже не повернеш…
Сумно(, але головне сам живий, машину теж можна вилікувати. Одужуй.
Спасибо) Машину вже вилікували, скоро напишу що та як.
Не можу натиснути Подобається. Дуже сумно, співчуваю.
Спасибі) Дорога, буває всяке-різне ... головне що всі живі і без травм майже.