Перша вилазка з наметами. Частина 1: Холодний Яр та Кременчуцьке водосховище

Моя дружина запланувала відзначити моє двадцятисемиріччя у звичному (останньому часі) для нас вигляді:у подорожі. Вибрала місця, що намдуже полюбилися:Холодний Яр і Токівський каскадний водоспад, алецього разу вона вирішила піти ще далі і твердо вирішила їхати тудиз ночівлею. Для мене ідея здалася дуже екстримальною, але я чомусьзважився. br/>
Затвердили склад людей, купили та позичили намети, підготували всенеобхідне… Я взяв відпустку на роботі із запасом, бо я вже вчений, що після наших гулянок треба відпочивати пару днів)<
Ось такий був наш фактичний маршрут:
Дніпродзержинськ-ХолоднийЯр-с.Топилівка-с.Суботів-Чигирин-Токівськіводоспади-Дніпродзержинськ

Готувалися дуже відповідально — було складено список для кожногочлена поїздки, що йому необхідно брати, але як завжди дещозабули)
Це наша перша вилазка з наметами на кілька днів. З нас. Зазвичайми, якщо їхали на кілька днів, зупинялися в хостелах, тому ніколине думали про те, що треба брати з собою. Все потрібне в дорогукупувалося на заправках — бензин, вода та шоколадки.
І ми зіткнулися з проблемою незвіданого…
Напевно, найголовніша проблема була в тому, що ми не вгадали зтеплими. Шмотками та водою. Але на помилках вчаться)

Так що… поїхали! Аліска, Саник, Сірий та Бодя. Веніамін (iGO)перекочував з мобілки в ГУ і чудово почувається там. Він обзавівсяновою картою і новими, дуже докладними, точками інтересу, які насвиручали в складні моменти.

У нас було три намети, п'ять килимків, 15 літрів води, 5 покривал, три рюкзаки зі шмотками, два фотоапарати, сковорідка, казан, чайник, три здоровенні пакети їжі в дорогу і всілякої дрібниці накшталт сокири, штатива для фоток, триноги для казана. Такожінструменти на всі випадки життя та компресор. Тут я зрозумів, щоякщо й далі мандруватимемо подібним чином, то доведеться купитибокс на дах. Все в салон не влізе. І так п'ятилітрові пляшки зводою стояли біля ніг задніх пасажирів. Як і заведено у нас, домовилися виїхати на 8:00 ранку, а виїхали майже на годинупізніше. Для нас це вже норма) Сонце палило нещадно. Незважаючи натоноване скло, смажило до рук. Я за пів дня отримавводійсько-програмістську засмагу — ліва рука червона, все іншебіле-біле)
Через 4 години шляху ми виїхали на дамбу. Дамба у жахливому стані.Наприкінці греблі побачили пожежну машину, припарковану праворуч.При під'їзді до неї обговорили з Богданом і Саником те, що гребліприрівнюються до мостів, і на них зупинка заборонена, якщо неблимає синій маячок. Але побачивши праворуч пісочний пляж... Забилина все ПДР, і зупинилися поруч із пожежною машиною.
По цій греблі їздять машини раз на 5-10 хвилин. Дорога погана, алеширока — ми нікому не завадимо.

Тут немає пожежної машини, оскільки фотка зроблена на зворотномушляху, коли вона вже поїхала
Ми підбігли до воді одночасно з МНСниками)
Саник, Сірий і Бодя вирішили скупатися, а ми з Аліською лише трохипомочили ноги. Їй було влом переодягатися (та й ніде), а я не вміюплавати. МНСники тупцювали на березі і ніяково косилися на Сірого іБодю, що зривають з себе одяг і забігають у воду. Сором'язливінапевно) Але спека все-таки перемогла і вони теж залізли у воду. Закілька хвилин їх покликав їхній головний, який весь цей час стояв утіні дерева і курив, і вони поїхали. Весь пляж був у нашомурозпорядженні.
Вирішили зробити селфі, але дружина підступно скористалася цим.Через пів секунди з моменту фото, мене окотили прохолодною водою)Виявляється ми приїхали на Кременчуцьке водосховище. Я з нього взахваті! Беріг піщаний, вода дуже чиста. У піску дуже багато ...немає ну просто ДУЖЕ багато малька креветок. Прямо епічнакількість! Якщо розпушити пісок, креветки вилізуть з нього і черезсекунду знову закопаються. Такі прикольні) Викупалися, перекусили іпоїхали далі! Алкоголь не брали з собою в дорогу тільки з однієїпричини — він би не переніс поїздку . Тому купили його при заїздідо Холодного Яру. Холодний Яр — лісовий масив загальною площею 6800гектарів. У ньому та навколо нього розкидані кургани Скіфськихчасів. Там є що подивитись)

Найголовнішими туристичними місцями є зцілююче джерело святогоОнуфрія, Троїцька церква та дуб Максима Залізняка (вік дуба понад1000 років, висота — 30 метрів, обхват стовбура — майже 9метрів)
Але нічого з цього вам не покажу, бо ми не заради цього їхали доХолодного Яру.

Наша головна завдання було розбити там намети, розвести багаття іпереночувати в гарному місці, біля якогось водоймища. Але цього несталося. Ми запитали у місцевих, де тут можна розбити намети, івони сказали, що це заповідник і багаття тут курити не можна.Аліска дуже сильно засмутилася, але я не люблю нариватися нанеприємності, і тому ми вирушили на пошуки гарного місця длянічлігу. Зрозуміли, що тут нічого ми знайти не зможемо. Хлопцямсподобалося водосховище, але Аліска була проти. Каже, що там машиниїздять і немає усамітнення.
Вирішено було знайти симпатичне місце біля водосховища, але так, щоб не було нікого.

Вивчивши карту пальцем тицьнули на берег десь за селомТопилівка. Вірний Веня повів нас до цієї точки.
Згорнувши в дороги між двома селами, ми в'їхали в ліс і ледвепрокатаною стежкою виїхали до обриву.

> Місце виявилося якнайкраще! Навколо нікого немає, ми стоїмо накраю урвища, дивимося на водосховище з висоти близько 10-12 метрів.У нас чудовий вид на урвище, на причал і на воду. Ми маємо свійвласний спуск до води (повністю піщаний і спуск і берег). Над намивисочіють гарні сосни. Дров хоч відбавляй! Під причалом граютьсянаші хлопці, трохи напружуючи місцевого рибалки) Хлопці відразу жзакохалися в це місце, а Аліска ламалася пів годинки, а потімзмирилася і почала отримувати задоволення) Розбили табір, посмажиликартоплі, підкріпилися. Картопля, та ще й з огірками тапомідорками, у рази кращі за бутерброди, які ми топтали впоїздці)

Хлопці втекли купатися, і заодно організували холодильник з води тапіску для наших алкогольних напоїв, які вже встигли нагрітися, покими шукали місце для ночівлі. Після купань, приготували чай. Дуже упригоді пристосування Саника, яке робив у ніч перед поїздкою — двапрути, на яких можна ставити чайник і сковорідку.
Займають мало місця, дуже зручні) Єдиний недолік — треба відмитивід кіптяви, перед тим, як зібрати
Я з дружиною випили по пляшечці пива (більше не можна, я ж закермом завтра), а решта осушила коньяк.
Вечір пройшов у купаннях, п'яних балаканях і у хорошомунастрої)
Пішов маленький дощик. Ми в передчутті того, що зараз будеромантика (намети, ніч, дощ, усі справи…) залізли всередину, алевін пройшов повз нас. Над водосховищем лила злива, а в нас сухо…Розповсюдилися по наметах близько першої ночі, а Позашляховикзалишився охороняти наш спокій…

Вночі позначився недолік досвіду в подібних вилазках.
Я передбачливо вибрав рівне місце для намету, так як килимкитонкі, але навіть це "рівне місце" зовсім не було рівним. Всі шишки, які я не помітив, коли очищав землю, всі кущики трави дуже добревідчувалися) У слід раз візьмемо щось пом'якше. Під ранок (близько4-ї ранку) був пекельний дубак і наш теплі шмотки і покривалазовсім не рятували. Треба спальники) Цим уб'ємо двох зайців)

Продовження тут