Передісторія покупки

Все почалося тижнів зо три тому. Зрідка заходив на auto.ria.uaподивитися що там продається з БМВ. Причому інтерес викликали лишеекземпляри з вартістю менше $3000, як більш-менш адекватне нанайближче час І ось в черговий раз заліз на сайт, дивлюся -продається Е28 2.4TD в області за 2500. Моментально запалився, алебачачи що все одно готівки не вистачає, поліз також шукативакансії.Тиждень погоні за машиною та роботою, в результаті невийшло ні те, ні те... Е28 була в поганому стані, не вражала нічимкрім гальм.За той тиждень подивився ще білу е30 купе, найбільшеприваблював кузов, але педаль гальма провалювалася майже в підлогу (а колодки були нові), знайомі застерегли що це може дороговилізти... До того ж там рейка з гуром під заміну, і двигун зкарбом, причому колгосп — жигулівський карб... І незважаючи на всеце, я мало не взяв ту машину.За нестачею моєї готівки господар бувготовий на видачу залишку під розписку, але на роботу невлаштувався, тому не міг так ризикувати. Після невдачі по обохфронтах, майже тиждень я був у депресії. Намагався боротися зісмутком, знову почав нишпорити на auto.ria.ua та slando.ua. Побачивваріант, що потрапляє в мою категорію, дзвоню ввечері, щобподивитися на слід. Ранок, господар - "не питання, у будь-якийчас". Але на ранок перед тим, як їхати, дзвоню — вже продано. І цене єдиний облом на той день) Ще того ранку побачив серед оголосившие30 седан 2.5 за солодкою ціною 2700. Очі загорілися від заповітнихциферок 2.5, подзвонив-поїхав - я був там уже не один, вивели з-підноса. Ну гаразд думаю, значить не моє. Повернувся додому зовсімпониклий. Насилу долаючи смуток і відразу від обридлого пошуку навищезгаданих сайтах, сидячи біля монітора вже без будь-якої надії, зупинив увагу на ще одному варіанті, якому думав зателефонувати, але не захотів, т.К. Вказана ціна велика для мене — 3000. Але, гадаю, я вже нічого не втрачаю і не боюся, просто черговий дзвінокдомовився про зустріч за годину в центрі. Ішов з настроєммайбутнього чергового облома. Але закінчилося це по-іншому)Зустрівся з хлопцем, до речі потішило що власник машини не мужик увіці і з неприємним характером, а молодий боєць з ентузіазмом) Якийнабрався кредитів і мав терміново зіпхнути комусь свою машину, ітому серйозно скидав ціну, тож я вписувався до свого бюджету, безрозписок. Мене почало ковбасити, і дуже серйозно. Не міг нічогоробити, і ні про що інше думати. Тільки ухвалити рішення. Так чині. Стоїть чи не варто. Ох непросто було заснути того вечора! Весьу напрузі, навіть розсіяний, вранці дзвоню і говорю вирішальніслова "я беру її". З майже порожнім баком, і думками - абивистачило доїхати додому. А хлопець задоволений відразу ж пошпаривзакривати свої кредити :-)