Чим будемо працювати?
Так ось воно, все на фото. Облізлий білий циліндр - дюпонтовський олівець. Як я зрозумів це лак у формі фактор фломастер. Далі фарба та антисилікон.
Прибираємо пилюку з об'єкта ремонту. Де фарбою підфарбовуватимемо - там антисиликоном пройдемося. Ну й інше можна фломастером замазюкати (насправді ні). Чуйно помахали руками, шматочок чаклунства і ось. Ну, звичайно ж, я вас обманюю. Користувався ще й цим:Абразивна 3М паста та ганчірка. Як і писав вище, треба спочатку дрібнозернистою шкіркою збити трохи це все неподобство і потім уже полірувати. У нас у гаражному кооперативі де я орендую гараж вирубали світло. Так що можна користувати лише інструмент на перячій тязі або акумуляторний. Варіанти з орендою генератора ми не розглядаємо тому що там вже дуже інші гроші. Є і полірувальний гурток, і на роботі можна шуруповерт взяти, щоб цим гуртком повправлятися. Як завжди, п'ятниця, йду додому з роботи і згадую - треба було взяти шурик з акумулятором. Ну то таке.
Ще прям сильно засмучує таке:
Білі точки на фото - це не бруд і не вбиті тварюки летючі, мошкара в сенсі . Це сколота фарба. Морду машини піскострумить просто дичайше. Як результат - збита фарба. Ну де-не-де підмазав ремкраскою. Але це не ремонт. То так, лікувати пронос методом затикання дупи пробкою. Машина так без прильотів у мордяку.
Все по заводу як воно і було.
Чи чинити цей капот з урахуванням того що іржу вже потягнуло по передній частині це питання. Може й краще з розбирання пошукати якийсь польський капот, який оцинкований. А може й просто хер на все забити та їздити далі. Теж питання з циклу "бути чи не бути".
Ну та гаразд, закінчив пустощі, машинку в гараж. І гоу додому.
Мені з гаража йти вздовж території заводу радянських часів. А вони компактним розміром ніколи не вирізнялися. Загалом йду вздовж огорожі. Тут у нас була асфальтована стежка. Так, стара, так, асфальт місцями з ґрунтом перемішаний. Але доріжка була прохідна будь-коли і за будь-якої погоди. Але вночі зайшов орендар мабуть захотів благ цивілізації (що взагалі нормально) і розкопали нашу доріжку. Потім почали її лагодити. Стало ширше ніж було, бордюр з'явився. Радіти б і не звикли. Ну то воно так. Якби не одне, але. З цією доріжкою колупаються в 2 одиниці техніки і чоловік 5-7 роботяг вже все літо. Ну, звісно, солдат спить, служба йде. Так і роботяги. Не квапляться взагалі. Але там де доріжку вже доробили прям красиво виходить. Така ось краса. За цей день спілкування з машинкою і закінчився.
Скільки чо коштувало - не скажу. Не тому, що шкідливий, а тому що не пам'ятаю. Все у різний час купувалося. Дюпонтовський олівець років 6-7 тому купував, соотв його ціна не актуальна. Фарба, антисилікон і 3М паста - купувалися в один час, але соррі, не пам'ятаю я цін.
Усім добра і здоров'я міцного!









Коментарі
Коментарів ще немає.