Поїздка в 1350 км. Не проблема.

Всім здоров'я міцного бажаю!
"збігав" додому на побут так сказати. На роботі дуже сильно менедістали. Я єдиний адмін на роботі. На мене відразу 4 великихпроекту повісили які треба зробити традиційно ще вчора.Та і ярозриватися на частини не навчився.Так що зроблений тільки 1проект.І ось під закінчення цього завдання і підгадав під святкукупку відпросився з роботи на тиждень, щоб додому зганяти.Тактрапилося, що я, як писав раніше, з луганщини.Працював уЛуганську.До відомих сумних подій я там працював.Потом моя конторапереїхала до Києва.Так і вийшло що і я перебрався до Києва.А сім'ято вдома залишилася Благо там хоч тихо... І ось під цю поїздкузапланував я перевезти сім'ю до себе... Ну і коли бажання збіглисяз можливостями ноги в руки, в автобус і гоу в Луганськ за своїмидівчатами. З п'яних очей і через хронічний рукожопій не вдавалосяповернути до життя і робочого стану все чо треба). Занурилися ми вмашинку і поїхали. Вирішено було виїжджати у ніч. Причина цього —гарантована черга на митниці. А так як літо і зараз нереальнажарища, то стояти по сонцю якось взагалі не було. Та ще й іздітьми. Ну загалом приїжджаємо ми до Ізварина. Довжина чергипростимулювала до згадування всіх традиційних, кількохнетрадиційних, а також до створення нових матюків. За ніч мипросунулися дай Боже на 300 метрів. Черга більша за кілометр. Щобуло причиною тієї черги — та Бог його знає. Вранці колирозвиднілося виявилося, що є "пільгова" черга. До неї можнапотрапити за наявності в машині дитини до 6 років. Наш випадок.Знав би звечора — не стояв би в черзі. Та не знав. Ну та гаразд.Годині до 10 ранку (приїхав на митницю об 11 годині вечора) япотрапив на територію РФ. З дітлахом в один підхід весь шляхмахнути важко. Благо родичі є у Білгородській та Воронезькійобластях. А тут ще й день народження подружжя дядька рідного. Тожзатрималися в нього трохи більше, ніж на добу. Ну і після всіхнадмірностей з поливаннями, а так само після навантаження близько30 тонн сіна, що автоматично організм позбавило алкогольнихнаслідків рушили ми далі. Тут варто дещо зупинитися на стані дорігмоїм маршрутом прямування. До Ізвариного дорога плюс-мінус терпима.Ям "по-коліно" немає слава Богу, хоча стан дороги добрим не назвеш.Від кордону до М4 — нормальна дорога. М4 до Богучара відКаменськ-Шахтинського – нормальна дорога. Від Богучар доКантемування — місцями хороша, місцями не дуже. Але загалом щосьцілком собі нічого. Від Кантемування через Россош до Ольховатки —нормальна дорога. Далі мій шлях лежав у Рівненській районБілгородської області в гості до родичів. Тож цю ділянку дорогиможна не згадувати. Хоча стан його погане зело. Якщо потрібнаконкретика то від Ольховатки що у Воронезькій області та у бікРівненок Білгородської області якщо їхати то погана дорога якраз докордону областей. Тільки Воронезька область закінчилася і почаласяБілгородська, як тут же почалася нормальна дорога. Далі відОльховатки у бік Білгорода якщо топтати — тут іде навіть не ремонтдороги, а її повна перебудова. На дуже довгій ділянці дороги купатехніки, одна зі смуг руху повністю перекрита і їхати доводитьсячерез те, що раніше було узбіччям. Тільки тепер це не узбіччя, аквест. Квест з розряду "а спробуй ка проїдь". Якби я не о 4-й ранкувиїхав, то, я думаю, їхав би я там годин 8. Коли ж я їхав машинпрактично не було. Рано було. Тож якщо треба буде вам від Россошідо Білгорода дістатися — будуйте маршрут інакше. Хоча б черезРовеньки (трохи не доїжджаючи), Валуйки і так далі. Але тут янічого не можу сказати щодо якого стану там дорога. Поки в автобусіїхав додому, я тупо проспав всю цю ділянку.
Дібрався до Білгорода без пригод. Відстань у 290 км за 4 годиниподолав. На митницю вдаюсь — черги немає. Але зміна. Так що мипростояли зайвих хвилин 40 напевно. Це Нехотіївка якщо що. Гоптівкуслідом по шустряку пройшли і погнали далі на Київ. Жарища за бортомнереальна. Кондиціонер рятував. Хоча й не дуже. Повітря начехолодний дме, але на сонці все гріється просто неможливо. Танічого. Спокійно доїхали ми до Оболоні Київської та порядок.
За підсумком:1350 км. Бензину спалено - а фіг його знає. Заправлено87 літрів. Трохи лишилося. Машинка нормально пережила дорогу. Митеж.
Усім легкої дороги та бобра :)
" Гоптівку слідом по шустряку пройшли і погнали далі на Київ.Жарища за бортом нереальна. Кондиціонер рятував. Хоча й не дуже.Повітря наче холодний дме, але на сонці все гріється простонеможливо. Та нічого. Спокійно доїхали ми до Оболоні Київської тапорядок.
За підсумком:1350 км. Бензину спалено - а фіг його знає. Заправлено87 літрів. Трохи лишилося. Машинка нормально пережила дорогу. Митеж.
Усім легкої дороги та бобра :)
" Гоптівку слідом по шустряку пройшли і погнали далі на Київ.Жарища за бортом нереальна. Кондиціонер рятував. Хоча й не дуже.Повітря наче холодний дме, але на сонці все гріється простонеможливо. Та нічого. Спокійно доїхали ми до Оболоні Київської тапорядок.
За підсумком:1350 км. Бензину спалено - а фіг його знає. Заправлено87 літрів. Трохи лишилося. Машинка нормально пережила дорогу. Митеж.
Усім легкої дороги та бобра :)