Дорога додому.

Дорога додому почалася ще в передмісті Тячева, старт намічений на22.00 за місцевим часом, щоб не поспішаючи приїхати до 8.00 доМРЕВ. Місту Чернівці (приблизно 300-350км.) На жаль ніч булахмарною і всю дорогу ми бачили тільки те, що могли вирвати зтемряви фари вже майже моєї «валізи» (одне з прізвиськ 123-го, білямісцевих). Вам скажу було на що… Ці вкриті лісами та снігами гори, полонини, гірські річки між ними… Спеціально зупинилися вгеографічному центрі Європи – найкрасивіше місце, але ми змоглирозглянути лише сам знак, річку – тільки чутно і відчуваєтьсявогкість, гори – просто темна стіна, що йде кудись далеко вгору...Оскільки на власні очі Карпати бачив тільки з вікон поїзда, то фотодовелося для наочності скачати з неосяжних просторів інтернету.АЗС. У Чернівцях ми були о 4.30, на мій погляд краще почекати, ніжназдоганяти. О 13.00 приблизно закінчилася дія з експертизою, зняттям з обліку, всі документи на руках, червоні номери набамперах, колишній власник на автовокзалі… ПОЇХАЛИ! - Сонечко тепле... Весняне ... Снігу немає, сухо, навесні пахне! і це 2лютого!
Поки виїхали з кількаповерхового міста (всього 2-3 км) повзКалинівський ринок, мерс почав трохи грітися… ймовірно від того, щоя неправильно на ньому їду… поки що не звик…
Через кілька кілометрів трохи освоївся, дорога порожня, самотнямаршрутка попереду - включаю лівий поворот, газку ... Пара секунд, і ... Маршрутка (як велика собача будка ...))))) ... Далеко ззаду... Млинець, в натурі літак! сам собі заздрю))) і помчала…
Дорога, дорога, дорога…міста, містечка, села, поля, ліси і т.Д., іт.П. Оскільки спідометр не працює ні на швидкість ні на кілометраж, температура 80 з невеликим, тиск трієчка… залишається дивитисятільки на рівень палива і на дорогу зі знаками…
Час іде (годинник на мерсі між іншим швейцарський і вважає годинникі хвилини чітко, як і повинно бути, фірма віників не в'яже ...Швейцарія ...) - за звичкою думав доведеться на АЗС частенькозаїжджати, як це було з мотоциклами, а ні ... І це ох якрадує)))
<
По дорзі вдосталь награвся з обгонами фур — підкрався, лівийповорот, газку… впевнене, динамічне прискорення, зі свистом турбінинаростаючий злий рик мотора, пару секунд, і… довгомір позаду, кааайффффффф…
Так ми їхали у ніч наближаючись до річки Дніпро. Довгий годинник удорозі дається взнаки — обганяти набридло, на вулиці темінь.Заїжджаємо на АЗС, не заправляти мерса — у нього палива повно —самому тонус підняти. Баночка енергетичного напою, плитка шоколадуі знов цікаво, що за наступним поворотом, фури обганяти, і простоїхати розсікаючи ніч.
Погодня з весняної змінилася на зимову — навколо товстий шар снігу, морозець градусів близько 10, але дорога — чистий асфальт.
> Під Кременчуком (в районі Онуфріївки) здивували люди, які незнають як проїхати через Дніпро до Кременчука! Я в шоці ... Можнаподумати великий секрет? ! (і це о 4 ранку! розквіт тут зустрічатине хочеться). Людей не так багато, але кудись ідуть… з горем навпілзнайшли людину, яка нам пояснила як вибратися на дорогу до дому.(
По узбіччям (треба сказати, що узбіччя круте, від 2 до 5 метрівнижче за саму дорогу) валяються різні машини ... Як післябомбардування у війну ... З чого б це? дорога чиста ... Треба бзупинитися ... Але у нас немає ні ключів ні мотузки, ні лопати, тай інші люди вже зупинилися... Їдемо далі... І тут на язик злітаєдумка:цікаво, чого це вони валяються? потрібно!
І тут… мерсика понесло… (дорого-то, яєчком, ухил по краях)Швидкість була приблизно 80 км/год, розкрутило по повній…, намагався повернути авто на місце — але куди там…, ось начебтовирівняв, і швидкість невелика, але з варіантів вже залишилисятільки:з'їжджати в кювет або намагаючись втриматися на дорозіперевернутися. 4 стоячи рівно внизу можна рукою триматися за схил! Пощастило, що не було зустрічних машин і що ми з братником у мерсіпристебнуті! Виявляється на вигляд сухий асфальт — це просто КАТОКна якому та стояти проблемно. Зі втрат:розвалився передній ковпакна лівому передньому колесі і тріснув пластикову кишеню на двернійкарті водія – ногою придавив. Те, що при цьому злегка погнувсяколісний диск я помітив коли поставив новий ковпак через кількамісяців, але це вирішилося просто прокаткою і 25 грам свинцю длябалансування (диски металеві, з очкарика R16). І таврюшки, щозлетіли з дороги сильно побилися... Думаю це тому, що вони легені іпри з'їзді з дороги підлітали і переверталися в повітрі, а мерссвоєю тушею просто сповз по схилу, і всього діл. Загалом МЕРСфорева!
Постояли, подивилися, але ж треба їхати! Вибратися на рівне місцедля ривка на дорогу. Спочатку пробували власними силами, але 2 тони (на шильдику 2250кг, + з/ч у багажнику) штовхати одному… притому, що сніги по коліно та навколо купини – досить складно. Метрів за100-150 попереду побачили більш-менш пологе місце для виїзду назадна дорогу. Допомогли місцеві водії – один пару лопат привіз, іншідопомогли штовхати мерса до потрібного місця, розгребли потрібнепіднесення і з 3-4 спроби ми знову на дорозі. Треба сказати, що поглибокому снігу мерс тягне досить добре.Не чекав ... Окреме спасибідопомагали пацанам! Останні кілометри їхали дуже обережно, щоб неповторити заліт ))))). Після приїзду мерина в гараж, я у ванну, чайку з лимончиком, і спати… Попереду ще багато цікавого… PSВідстань Тячів-Харків приблизно 1500 - 1600 км, витрачено приблизно90 літрів палива і приблизно 38 годин часу, чистої дороги (безочікування в МРЕВ і штовхання з кювету) приблизно 26 годин.Заправляв 3 рази по 40 літрів, і залишилося більше половини бака (повний бак згідно ТТХ 70-75 літрів). Якби особисто не заливав і неплатив за паливо (траса ТТХ 5, 4 л/100 км., при швидкості 90 —100км/год).