День із життя жигуліста

Сьогодні вирішили поїхати на розвал і перевірити два зимові колеса, які мені в навантаження закинув дід. Заодно заїхали на барахолку ікупили там два радянські динаміки. Я слабо вірив у те, що вонивзагалі будуть хоч якось грати, але я відкритий до експериментів, які тим більше не вимагають якихось величезних витрат... Урезультаті грають охренительно, таке почуття, що ззаду стоїтьневеликий саб. Пізніше переїдуть у передні двері і буде фулкомплект.

По дорозі заїхали на сіті-ком, роздали хорошого кута і доїхавши докільця на підстанції я почав розуміти, що що- то не так.Коливідпускав зчеплення — було чутно як щось стукає.Ну, думаю, приїхав.Пацани сказали, що схоже на підшипник і ми поїхалидалі.Доїхавши до розвальника на шинній —ми стали черга за червоноюдесяткою, власник який щиро не розумів навіщо взагалі тазиопускають.Постоявши хвилин 25 на холоді — ми заїхали в гараж… Ще 15хвилин я вислуховував якісь там херові гайки, який там усьомуп*****, що жигулі не можна опускати, бо це блюзнірство і потрібноздати її в металобрухт. До речі, він навіть не сказав що не так, ана запитання: "звідки стукіт, коли рушаєш? " — відповів, що схоже нахрестовину і трохи згодом сказав, що її треба міняти. Через парухвилин він зайшов у підсобку і коли вийшов — повідомив, що робитинічого не буде, бо раптом гайка зірветься чи щось на кшталт того.Коротше, дякую тобі, "майстер", що витратив наш час. Красень.Поїхали на другий розвал перед заїздом у двір — почули дуже гучнийстукіт. Дочекалися своєї черги і заїхали в бокс. Коротше виявилося, що тяга відірвалася від кузова, колесо ніхрена не тримається імашина в цьому місці вимагає зварювання. Тому що зварювальникминулого разу побачив проблеми лише спереду — ми теж не заглядали.Дорогою додому заїжджали на шиномонтаж. Коліс - вафлі. Через трикілометри у нас відвалився важіль. Прив'язали його і дотяглидодому. Зате в усьому іншому — з нею все гаразд. Розвальника нашинній — не рекомендую тепер нікому.