Будь- яка історія має свій початок і свій кінець, навітьнайчудовіша. І ось, практично через 12 років і 130 000 км наставчас прощатися з Раліартом. Я пересідаю на не менш приголомшливу, намій погляд, машину.Більш "сімейного" типу, враховуючи появумаленького пасажира ... За дюжину років разом ралік не перестававрадувати. Єдиний великий негатив виник один раз - це йогодиво-коробка, яка влаштувала вирвані роки десь на 90К і втрачаланевчасно передачу, але після заміни зчеплення на 90К іобслуговування на 120К з промиванням гідрик і заміною пари дрібницьвсе працювало як завжди. Зло — знос заднього самоблока (клацає намалих швидкостях при крутих поворотах) і один ребілд насосазаднього дифа (якщо пам'ять не підводить), адже ралік їздив ітрек-дні, і ралі, і драг іноді, так що все по чесному. В іншому, все до дрібниць працювало і не ламалося, підвіска міцна, олія неїла взагалі ніколи, жодного разу не доливала.
раліарту і в штатах, і у нас, не зник, машину навіть зараз вважаютьгарною покупкою для охочих отримати потужність, надійність і повнийпривід не за всі гроші світу. На Alfa Romeo Stelvio Veloce 2021, але про це вже в іншому блозі…; )
Коментарі1
Ого! Не думав, що він ще живий у тебе )