W123 в 90-х

З Мерседес 123 у мене пов'язано чимало яскравих спогадів. Першапоїздка пасажиром уночі 1993 року. Подруга мами відзначала 40років. Святкували в ресторані Кельце. Машина другасім'ї.Запам'яталося як вальяжно плив Мерседес по зимовихвулицях.Дуже м'яко, чинно і безшумно.При цьому, скажу, що вже тоді123 не викликав ніякого вау-ефекту.Мені особисто він здавався дужезастарілим.У місті було чимало іномарок, набагато більше сучасних івражаючих.Наприклад, на той час, я неодноразово катався на ФордСкорпіо 2.9 4х4, у повній комплектації.У порівнянні з ним, 123звичайно ж виглядав дуже архаїчно.І зовні, і в салоні.Але при цьому123 тоді ще не став машиною сільських трудівників і був у ціні.Якщоне помиляюся, вітчиму пропонували хороший екземпляр за 4000-4500$.У 1993 він їздив на чорному ГАЗ 24-10 і спокуса пересісти вМерседес був сильний.Але перемогла молодість :) У січні вітчимкупив Audi 100 С3, у стані нової. Але ще кілька років згадувавМерседес. Поїздка на ньому взяла душу. А здійснив він мрію лише2003 року. Правда купив не 123, а 124. Треба сказати, що і в тічаси зустріти на вулиці 123 у приголомшливому стані вже булонепросто. З дійсно хороших згадується зелений 250, який мешкав наСвердловському масиві. На ньому їздив військовий, батько дівчинки зпаралельного класу. До речі, й хороші я в місті бачив рідко. Зашкільними роками пам'ятаю два пристойні екземпляри та обидва 525. Уберезні 1994 року моя сестра виходила заміж і друг нареченогозаявився на весілля на зеленому 123 200D. Був сонячний веснянийдень, і чистий, блискучий хромом, Мерседес виглядав як із картинкиу проспекті. Ось тоді напевно і вразив 123 найбільше. Звісно жстаном. Та й тим, що на ньому приїхали "щігли" по 20 років! Але церозумієш зараз. А тоді мені було майже 16 і ці дорослі хлопціздавалися крутішими за Васька Косого :) Нагадували компанію зізнаменитого фільму "одного разу в Америці". Хуліганисті пацани вмодних костюмах. Район Вишенька був тоді на блатній педалі, і цебули яскраві його представники. Вони весело викуповували наречену, пили залпом шампанське, а потім хвацько рвонув у бік РАГС. Ми їхалидо ГАЗ-24 і за Мерсом не встигали. Зі світлофорів він незмінно йшовпершим. Обкомівські білі Волги з кортежу намагалися змагатися зхуліганами на 123, але це виходило важко. Ось вам і 200D :)Пам'ятаю, як на світлофорі, біля "бастилії", ми зупинилися за ним іпобачили, як відчинилися задні двері, чиясь рука поставила наосьову порожню пляшку Радянського і Мерседес із пробуксовкою рвонувуперед. До речі, все те, що я розповідаю, є на відео. Було б чудовознову переглянути і поринути в ту атмосферу. Як бачите, в ті часище був мажорною тачкою.А минуло років п'ять і вони почали масовоз'являтися в таксі. На початку нульових у Вінниці була ціла служба, що складалася зі 123. І в трубці незмінний голос дівчини "п'ятьхвилин, білий Мерседес, чекайте". Виходиш. Під під'їздом стоїтьтрохи побачив види 123. Сідаєш у продавлене пружинне крісло, падаєшчи не на підлогу, і Мерін з незнищенним благородством несе тебекудись у нічний клуб. Пам'ятаю, січень 2000 року. Сніг по коліно, мороз. Викликаю таксі. Мені треба терміново на Західний автовокзал, зустріти маршрутку та забрати у водія гроші. А потім встигнути щедо ресторану, на день народження друга. Довго не можу викликатимашину. Нарешті, прибуває 123, коричневий 240D. За кермомдосвідчений таксист. Кажу — шеф, два лічильники :) Попросивпіднатиснути, розуміючи, що не встигнемо. І шеф не схибив. Дорогислизькі, сніг. Нічого не розчистили, не посипали. А ми летимо.Постійне коригування занесення на прямий! Але Мерседес прі як танк, розбиваючи валуни снігу на шосе. Сподобалося, як плавно він йшов уковзання і чітко повертався на траєкторію... Встигли! Я був дужевражений. Пам'ятаю, що доїхали за неймовірний час. Респект
водію, справжній професіонал. Ну і 123 показав себе круто.Стійкість, передбачуваність, тяговитий мотор… Пройшло ще трохи часуі 123 з таксі зникли. Їх можна було зустріти на ринках, часто ізпричепом. Жителі села оцінили витривалість моделі та користувалисянею від душі. У результаті до наших днів дожили одиниці. І я радий, що мені пощастило мати автентичний екземпляр у чудовому стані.
"їх можна було зустріти на ринках, часто із причепом. Жителі селаоцінили витривалість моделі та користувалися нею від душі. Урезультаті до наших днів дожили одиниці. І я радий, що меніпощастило мати автентичний екземпляр у чудовому стані.
"їх можна було зустріти на ринках, часто із причепом. Жителі селаоцінили витривалість моделі та користувалися нею від душі. Урезультаті до наших днів дожили одиниці. І я радий, що меніпощастило мати автентичний екземпляр у чудовому стані.