Усім привіт, хто зайшов до мене в гості!
Зі мною трапилася ось така ось історія. Їду якось в інститут, набережною, музика грає на всю і тут лунає різка бавовна.Створилося таке відчуття, що над вухом хтось лопнув повітрянакулька. Бо тільки її поміняв і в голову приходили думки, що щосьтам порушилося, але подивившись на підлогу і не побачивши ні краплітосолу я зрозумів, що це не вона.) Так я нічого тоді і не побачив.вдень тільки ввечері посиділи з друзями в кафе, виходимо з нього, ядивлюся, а в мене на лобовому склі сніжок пристав... Підходжу, скидаюсь на нього, і якого було моє здивування, коли я зрозумів, щоце зовсім не сніжок, а крихти скла( (. Приїхавши в гараж я згадавпро бавовну, яка була з ранку і все зрозуміла. Тільки найцікавішете, що тоді поряд зі мною не було машин і це не міг бути камінь, бонема звідки йому було там узятися. Може хтось із кущів ізпневматики стріляв, не знаю, що це було! Не помітив одразу, що склоцокнулося, бо заважало дзеркало заднього виду, за ним якраз бувпавучок. Наступного дня мені приємна дівчина запаяла скло. Зовніпрактично непомітно, що скло коцнуте, а зсередини видно невеликогопавука. Будьте пильні та уважні!
Усім удачі на дорогах))






Коментарі1
Схожа історія у мене була в тому році на робочому іж 2715, на ходу без будь-яких пречин лабовик стрельнув і розсипався на шматочки. Звук був такий ніби розбили кініскоп.