Усім привіт, хто зайшов до мене в гості!
Зі мною трапилася ось така ось історія. Їду якось в інститут, набережною, музика грає на всю і тут лунає різка бавовна. Створилося таке відчуття, що над вухом хтось лопнув повітряна кулька. Бо тільки її поміняв і в голову приходили думки, що щось там порушилося, але подивившись на підлогу і не побачивши ні краплі тосолу я зрозумів, що це не вона.) Так я нічого тоді і не побачив. Вдень тільки ввечері посиділи з друзями в кафе, виходимо з нього, я дивлюся, а в мене на лобовому склі сніжок пристав... Підходжу, скидаюсь на нього, і якого було моє здивування, коли я зрозумів, що це зовсім не сніжок, а крихти скла( (. Приїхавши в гараж я згадав про бавовну, яка була з ранку і все зрозуміла. Тільки найцікавіше те, що тоді поряд зі мною не було машин і це не міг бути камінь, бо нема звідки йому було там узятися. Може хтось із кущів із пневматики стріляв, не знаю, що це було! Не помітив одразу, що скло цокнулося, бо заважало дзеркало заднього виду, за ним якраз був павучок. Наступного дня мені приємна дівчина запаяла скло. Зовні практично непомітно, що скло коцнуте, а зсередини видно невеликого павука. Будьте пильні та уважні!
Усім удачі на дорогах))
10








Коментарі(1)
oleguneбув 2 роки тому
Олег Федорченко
Їжджу на Ford Mondeo Чорний седан, 2.3
Київ, Київська область
Схожа історія у мене була в тому році на робочому іж 2715, на ходу без будь-яких пречин лабовик стрельнув і розсипався на шматочки. Звук був такий ніби розбили кініскоп.