Поїздка до Чорногорії ч.1

Було багато варантів, і Одеса, і у зв'язку зі скасуванням всіхКовід-обмежень Угорщина. Але маючи величезний ентузіазм я вирішивпоїхати в Чорногорію. Ентузіазм цей полягав у тому, щоб доїхати їхХаркова до міста Будва всього за дві доби, з проміжною ночівлею уприкордонному місті Берегово (закарпатська обл.). Виїхали з Харковао 8 ранку у суботу 21 серпня
Десь за Полтавою помічаю неприємну вібрацію на 170, у голові різнідумки — балансування «правий привід» а може винна та парагальмування в підлогу, яку я здійснив у Пісочині?
У Бориспіль вирішив заїхати на шиномонтаж, благо жодних черг

Передні колеса відбалансовані ідеально, ззаду 5-10 грамдисбалансу Зрозуміло справа вібрація нікуди не поділася, розумію щоавтострадами і серпантинами так швидко їздити не вийде, я безжодних побоювань продовжив свій маршрут.Київ як завжди розчарувавсвоїми пробками. Це був ранок спекотного суботнього дня, здавалося, все місто кудись звалює. ( "вас кинули Сергія, кинули! Як лохівостанніх, як школярів"), довелося перший день закінчувати вМукачеві, приїхали ми туди близько першої години ночі. Але так булонавіть краще, бо останні пару сотень кілометрів, між Львовом таМукачевим я був уже дуже втомленим, особливо після Карпатськихперевалів). > наступного дня виїжджаємо до КПП Лужанка.

Там на мене вже чекали) Близько 100 машин)

Я і подумати не міг, що доведеться відстояти 11 годин! СлаваБогу, що були пристойні заправки, на яких продають бургери тахот-доги, інакше я б це не пережив. (електронна система оплатидоріг) та виїжджаю на автобан. Їхати порожнім автобаном булонеможливо нудно. Так як швидкість контролюється камерами і їхативище за дозволені 120-130 не вийде. Однак чим ближче ми під'їжджалидо Будапешта, тим більше машин було на дорозі, всі їхали зоднаковою швидкістю близько 130, дистанція мінімальна, всіперебудовуються з ряду вряд, туди-сюди, і хоч якийсь інтересз'явився до водіння.

затор на автобані
Повечерявши в Будапешті, я розумію що до Сербії сьогодні їхатинемає сенсу, тому що там дозволяється перебувати лише 12 годин длятранзиту. Швидко бронюю готель у прикордонному місті Сегед і мчутуди знову порожнім автобаном, бо всі водії сплять назаправках.Заправки в Угорщині – це взагалі окремий вид мистецтва.Величезні території для відпочинку, сну, розвинені розв'язки завтомагістраллю, коротше вони мене вразили. Був дуже втомлений.Зрештою нас заселили.
Інтернаціональне паркування
ранок у маленькому європейському місті

Вранці наступного дня їдемо далі… до місцевому пунктупропуску з Сербією

Хвилин через 20 я вже заїжджав на автобан у Сербії.

Кумедні рослини між смугами, блокують світло зустрічних фар
Швидкість у Сербії не контролюється камерами, але десь проскакувалаінформація, що поліція може вважати середню швидкість на основіпунктів оплати, якщо вона виявиться вищою за дозволену — великийпривіт. Тому середня швидкість у мене була близько 130). У якийсьмомент автобан закінчується, і починаються серпантини. 350кмтвердих серпантинів. Спочатку я сприйняв це з ентузіазмом, адже доцього я ніколи серпантинами не ганяв. Перші 10-20км я їхав ущадному режимі, щоб зрозуміти фізику автомобіля, потім я почавїхати на межі зчіпних властивостей шин bridgestone potenzaadrenalin, часто чув вереск 1-2 коліс, ну а в якийсь момент узнесення зірвалися всі 4 колеса, і навіть під тягою повертатися назадану траєкторію машина не хотіла, після цього я кинув усі цідурниці і поїхав як нормальні люди в спокійному режимі. Златарськеозеро -то вже близько до кордону з Чорногорією, вирішили заїхати назаправку, поїсти місцевого морозива, відпочити, ну а мені булоцікаво пороздивлятися місцеві ниви. Дивну калюжу під нею. Це бувантифриз. Після мого навалювання в горах каталізатори розжарилися ізакип'ятили двигун після того, як я заглушив машину. Антифриз втіку бачок, а звідти на землю. Заправки у них ну дуже дивні. 3-4холодильники з морозивом, всякий одяг, труси, а антфризу у продажунемає. Залив літр води з-під крана і поїхав далі. Кордон зЧорногорією пройшли досить швидко (хвилин 30-40) і продовжили свійшлях далі. Серпантини вже втомили. Величезна кількість сліпихповоротів, прямі на яких можна виконати обгін дуже короткі. Дівчинасиділа на пасажирській у постійній напрузі, а стрілка тахометрабула постійно біля червоної зони. Фото я більше не робив, тому що втаких умовах це нереально, а зупинятися вже не було часу. До Будвиприїхали пізно ввечері вже 3-го дня
"до Будви приїхали пізно ввечері вже 3-го дня