Нічого собі за водою з'їздив...

Знову пишу про минуле, тому що вічно не вистачає часу або часомбажання) Був нещодавно у мене такий випадок. Вечір, близько 23:00 іраптом приходить бажання попити води. Водопровідний напій у центрінашого чудового міста в їжу вживати гидко, було прийнято рішеннярушити у бік найближчого магазину, а точніше кіоску.Раніше звичайноперемогла б лінощі, але тепер коли під дверима стоїть залізнийкінь, то рішення приймається блискавично.)
< /p>
Біля хвіртки)
І ось я вже бачу заповітний продукт у вітрині "мінімага" в парікварталів від будинку, але майже навпаки стоїть роботяга-таксист, маневр об'їзду і кривий бордюр гострим краєм вгризається мені вколесо.В результаті менше ніж за пару секунд маємо порожнє колесо, але від попереднього власника не маємо домкрата і балонного ключа.місці де я стою, знаходиться одна з найпроїжджих зупинокгромадського транспорту. Благо через 5 метрів кишеню, девідстоюються все ті ж таксисти, причому зараз порожня… Заводжу івтягнувши на першій передачі повзу в намічене місце, і вже післяцього закривши авто, таки купую заповітну ВОДУ! І "задоволений"починаю вже пішу прогулянку у бік будинку.
Вранці дзвоню "кенту" і прошу під'їхати з диво ключем і домкратом, а він засмучує, що зайнятий роботою в іншому кінці міста, алехвилин через 15 уже передзвонює і каже, що до моєї машини вжевиїхали хлопці зі знайомої шиномонтажки. Прибігаю на місце, точно, вже чекають і у них все з собою))) Через 10 хв на запасному колесія вже завантажую зимову гуму в багажник, і мій "щасливий" випадокдопомагає мені нарешті перевзутися, хоча зима до нас поки недійшла))))
Ось вона…

Гума Федерал 235\70\16, машина ще більше перетворюється на танк, ніж мене і радує.
Вибачте за затягнуту прелюдію, але з пісні слів не викинеш… Всіммир і драйву!