Музей ракетних військ стратегічного призначення

Давно планували з'їздити до цього музею. І випадок підвернувся, 250км в один бік, якраз гарна відстань для обкатки Дефа.

> На кордоні Кіровоградської та Миколаївської областей, неподалік м. Первомайська, біля с.Побузьке розташований унікальниймузей — Ракетних Військ Стратегічного Призначення (рВСН), що єфілією Центрального Музею Збройних Сил України, яка входила доскладу 46-ї ракетної Нижньодніпровської ордена Жовтневої РеволюціїЧервонопрапорної дивізії.Тут стояли ракети РС-22А (SS-24 "Scalpel")шахтного базування.На території бази можна побачити зразки ракетнихдвигунів, автомобілі-ракетовози, паливозаправники для ракетногопалива, макет ядерної боє Р-12 (та сама, що відіграла ключову рольу Карибській кризі 1961 року) і РС-20 В (SS-18 "Satan").
Поки дивився в гугло картах, як туди доїхати, випливла реклама, щотам виявляється можна покататися на танку ІС 3. Дзвоню в п'ятницюввечері, питаю, чи можна покататися і як записатися? На що менівідповіли, зателефонуйте завтра після обіду, якщо встигнемо купитиолію, то в неділю можна буде покататися. У суботу зателефонували, олія була куплена, записалися на неділю о першій годині дня напокатухи. Миколаївській області вся у ямах, не рекомендую. Затевипробував підвіску Дефа. Відчутно комфортніше порівняно зПаджеро.
В Одесу поверталися через Ульянівку, дорога відмінна, рекомендую.

Приїхали ми до 13:00 як і домовлялися, пішли переодягатися. Намвидали танкістську робу та шоломи. Залізли на танк, ноги звісили влюк та поїхали у посадку. Малий був у захваті! Покатавшись натанку, пішли оглядати музей. На території багато ракетних двигунів.Частина з них. В освітніх цілях розрізані. Багато різногорадянського ракетного озброєння. Навіть є протиракета 53Т6 системипротиракетної оборони. А-135 міста Москви. Як вона потрапила сюди, невідомо. Таких ракет на Україні не було. А от і красуня Р-36М
-36М (індекс ГРАУ - 15П014, за договором СНО - РС-20А, закласифікацією НАТО - SS-18 Mod.1, 2, 3 Satan, у перекладі - Сатана) -радянський стратегічний ракетний комплекс третього покоління зважкою двоступінчастою рідинною ампулізованою міжконтинентомбалістичної ракети 15А14 для розміщення в шахтній пусковійустановці 15П714 підвищеної захищеності типу ОС.
Ракети цього типу є найпотужнішими з усіх міжконтинентальнихбалістичних ракет. За технологічним рівнем комплекс немає аналогівсеред зарубіжних ракетних комплексів. Створювався кооперацієюпромисловості під керівництвом КБ "південне" (містоДніпропетровськ, СРСР), головні конструктори М. К. Янгель(1969-1971 року) та В. Ф. Уткін (з 1971 року). Система управліннярозроблена харківським НВО «Електроприлад». Головний конструкторсистеми управління - В. А. Уралов. Ракетний комплекс збагатоцільовою міжконтинентальною балістичною ракетою важкого класупризначений для поразки всіх видів цілей, захищених сучаснимизасобами ПРО, за будь-яких умов бойового застосування, у тому числіпри багаторазовому ядерному впливі по позиційному району. Йогозастосування дозволяє реалізувати стратегію гарантованого удару увідповідь. Але на Україні таких ракет не було, у нас стояли меншпотужні РС-22А (SS-24 " Scalpel"), а ось їх розпили всі, в музеї їхнемає.

Рухомий командний пункт управління стратегічними ракетами.
Залізничний склад ядерний ракети, що перевозить.
Просто техніка.

Тягач з платформою для перевезення та завантаження ракети в шахту.Шахта з відкритим люком. >

Витримка з інтернету.
Ось кілька технічних подробиць. Скажімо, сама пускова установкаконструктивно виконана у вигляді шахти завглибшки 35 метрів. Вонамала такий захист, що була здатна вистояти за умов ядерного нападу.Так, загальна вага захисного пристрою перевищує 120 тонн. Убойовому режимі ця конструкція, а вона виконана у вигляді кришки, піднімалася за 6 – 8 секунд, відкриваючи ствол шахти. У самій шахтібув розташований контейнер із міжконтинентальною балістичноюракетою. За словами Тарасенка, на озброєнні 43-ї ракетної арміїбули одні з найпотужніших ракет у світі. Лише у шахтних пусковихустановках (шПУ) дивізії, що стояла безпосередньо підПервомайськом, знаходилося 40 ракет РС-18 (SS-19 "Stiletto") та 46- РС-22 (SS-24 "Scalpel"). Кожна з них несла 6-10 ядернихбоєголовок, здатних одним залпом вразити 700 цілей, розташованих навідстані 10 тисяч кілометрів. Далі ми йдемо до приміщеннявентиляції та охолодження (заморожування) ракетних шахт.

З цього приміщення під землею проходить тунель, довжиною 80м, щоведе до шахти командного пункту.
До речі, по території частини, всі пересувалися виключно ось такимипідземними переходами. На землі людей ніхто не бачив. Для всіхлюдей, це був звичайний військовий склад у полі. Увійшовши докомандного пункту, необхідно спуститися на ліфті на 11 рівень. Девласне і відбувалося чергування та управління ракетами. А от власнеі пульт запуску ракет.
команді командира необхідно вставити одночасно двом оператором ключна старт і натиснути на кнопки запуску. Якщо все було зробленоправильно, відбувається запуск ракет. Що ми і зробили, включаєтьсясирена, починають блимати різні лампочки, дивимося, як по черзіактивуються ракетні шахти і з них вилітають ракети. Вражає.
Слава богу зараз це лише імітація, бо після запуску ракет, сенсувиходити на вулицю вже не було б. Світ був би знищений.
До речі, після запуску ракет, командний пункт переходив вавтономний режим і ті три офіцери, які були на чергуванні, змогли бтам перебувати 45 днів. Для цього у них тут було все необхідне, на12 рівні було обладнано житловий модуль зі спальними місцями, кухнею та туалетом.

Ось така вийшла екскурсія.
< /
"

Ось така вийшла екскурсія.

"

Ось така вийшла екскурсія.